Page 74 - 4484

частинок кремнію і оксиду алюмінію, розмір яких становить у
середньому 2мікрона. У пластових умовах глини не
диспергують до того часу, поки не змінитьтся
їх хімічне оточення. Порівняно з солями NаСІ та NН 4Сl
+
надають перевагу КClоскільки іони К здатні збільшувати
стійкість глини до води, зопобігатиїї набряканню. Ефективним
є застосування солей четвертинних амінів,
неорганічнихполіциклічних катіонів.
Вміст зазначених солей в рідинах гідророзриву
підвищує їх інгібуючі властивості. У зв'язку з цим часто
говорять про функції інгібіторів, як "стабілізаторівглин" під
час гідророзриву.
Таким чином, перелічені та інші властивості
характеризують рідини, які застосовуються під час
гідророзриву пластів, а способи регулювання цих
властивостей визначають компонентний склад з урахуванням
конкретних умов проведення процесу ГРП.
Сьогодні розроблені складні композиції рідин
гідророзриву, що містять до 20компонентів.
Удосконалюються технології їх застосування, збільшуються
обсягивикористання. У світовому масштабі понад 70 % всіх
процесів ГРП відбуваються звикористанням рідини на водяній
основі. Застосування гелезованої нафти становить 5 %. Пінні
системи застосовують приблизно у 25 % обробок.
При проектуванні враховують: тип рідини, попередній
досвід застосуванняпроцесу на родовищі, оптимальні
значення в'язкості і реологічних властивостей
рідини гідророзриву, наявність (доступність) реагентів, вибір
пропанту(піску),характеристики пласта (об'єкта здійснення
процесу гідророзриву), економічні таекологічні аспекти
застосування рідини гідророзриву та інше.
Оскільки рідини гідророзриву визначають успішність
ГРП, вони мають відповідати таким вимогам:
- завдяки регулюванню в'язкості та реологічних
властивостей забезпечувати розкриття і розвиток тріщини з
ефективною протяжністю, шириною і провідністю;
- зберігати стабільність (агрегативну, седиментаційну,
термічну, корозійну)впродовж проведення процесу ГРП;
- безпечно транспортувати розклинюючий агент (пісок,
пропант) утріщину;
73