Page 52 - 4470

8. ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА ПРИСТОСУВАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ІСТОРИКО-

АРХІТЕКТУРНОЇ СПАДЩИНИ (НА ПРИКЛАДІ ІСТОРИЧНОГО
ЦЕНТРУ М. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА)

Вивчення особливостей розвитку, оцінка архітектурно-містобудівної
вартості та пропозиції щодо збереження історичних центрів міст є особливо
важливими сьогодні, коли маємо збільшення уваги у суспільстві до охорони
культурної спадщини. Елементи цінної історично сформованої об’ємно-
планувальної системи міста, які вціліли після значних змін, руйнуються та
нищаться в теперішній час, в процесі перебудов та реконструкцій. У багатьох
випадках це зумовлено тим, що відсутня інформація про цінність того чи
іншого елементу міської структури чи містобудівельного об’єкту в цілому. В
більшості випадків ремонтні чи реставраціїні роботи проводяться без
попереднього наукового дослідження
Для того щоб призупинити масове невідповідне ставлення до
історичних містобудівних комплексів, якими є центральні райони міст, що на
даний час не мають статусу пам’ятки, але часто є особливо цінними,
необхідно в першу чергу опрацювати наукові засади робіт з їх оцінки,
збереження та відновлення. Дані заходи необхідно проводити на основі
оновленого та удосконаленого пам’ятко-охоронного законодавства.
Для подальшого збереження та підтримання в належному стані
існуючих та нововиявлених пам’яток в даному випадку надзвичайно
важливим є впровадження програми заходів по реставрації, консервації,
збереженню, пристосуванню та відтворенню існуючих та втрачених
елементів міської структури в межах історичного ядра міста, яка б
забезпечила стратегічні, ідейні положення.
На прикладі міста Івано-Франківська розроблено концепцію програми
заходів, яка включає комплекс реставраційних, регенераційних робіт по
збереженню та охороні історико-архітектурного середовища центру міста, до
складу якого входять елементи архітектурної спадщини. Крім того
пропонується надати даній програмі освітньо-експозиційного характеру.
Місто Станіславів (сьогодні Івано-Франківськ) є прикладом міст
магдебурзького права з регулярною планувальною системою та оборонною
системою, що має риси французької та голландської містобудівельних шкіл, а
також наближене до прикладів ідеального італійського ренесансного
містобудування XVII ст.
У центрі міста розташовувалась традиційна ринкова площа з
приринковими кварталами, та величною будівлею ратуші, що за своєю
конструкцією не має аналогів в Україні. Позаду приринкових кварталів
розташовувались сакральні споруди, які збереглись до сьогодні:
Парафіяльний костел Діви Марії, святих Андрія та Станіслава (1703 р.),
Вірменський костел Зачаття (1763 р.), Єзуїтський костел (1729 р), синагога
(1897 р.).
Територія середмістя в плані була наближена до правильного
шестикутника, який був оточений укріпленнями, що складались з шести
правильних земляних бастіонів та куртин. Крім того, фортеця була оточена
ровами з водою та земляними валами. До міста можна було потрапити через
три брами з вежами, до яких вели довгі дерев’яні мости через рів. В 1679 –

52