Page 66 - 4466
P. 66

складку  з  ядром  (штоком)  із  девонської  кам’яної  солі.  У  гео-
         логічній  будові  антиклінальної  складки  беруть  участь  теригенно-
         карбонатні          відклади         всіх     ярусів       нижньо-         і     середньо-

         кам’яновугільного  відділів,  а  також  нерозчленована  товща  верх-
         ньокам’яновугільного  відділу,  пермської  системи,  тріасу,  нижньої
         крейди,  верхньої  крейди  та  кайнозою.  Складка  ускладнена

         тектонічними порушеннями, які розбивають її на 5 блоків. Соляне
         ядро,  в  складі якого сформований гіпсо-ангідритовий кепрок тов-
         щиною  70–120 м,  протикає  кам’яновугільно-пермський  комплекс

         порід  і  виведено  під  верхньопермську  поверхню  стратиграфічної
         незгідності. Підняті над штоком надсольові відкладами утворюють

         ускладнену  тектонічними  порушеннями  антиклінальну  складку,
         складену  мезо-кайнозойськими  піщано-глинистими  породами.
         Західний  і  прилеглі  до  нього  схили  соляного  штоку  переважно
                             0
                                                                                        0
         стрімкі (до 85 ), а протилежні схили – положисті (до 60 ). У плані
         соляне ядро має хвилясту овальноподібну форму.

                 Локальний  прогноз  нафтогазоносності  виявленої  структури
         показав, що за аналогією до сусідніх родовищ цієї солянокупольної
         зони  перспективними  на  нафту  є  нижньо-  і  середньо-

         кам’яновугільні відклади. У кожному із блоків очікується наявність
         нафтового покладу, екранованого соляним штоком. Нафтоносним є
         піщаний  пласт-колектор  товщиною  60–90 м,  який  розміщений  у

         покрівлі продуктивної товщі. У міру віддалення від соляного што-
         ку  пласт-колектор  виположується,  а  його  товщина  зростає  від
         приконтактної із сіллю ділянки вниз за падінням. Конкретна назва

         нафтоперспективної  товщі  та  їхня  очікувана  товщина  (за
         варіантами)  наведені  в  таблиці, яку видає викладач кожному сту-

         денту індивідуально.
                 Коефіцієнти заповнення пасток для родовищ регіону колива-
         ються  в  межах  80–95 %.  Абсолютні  позначки  рельєфу  в  межах

         солянокупольної зони піднять змінюються в межах 128–203 м.

                                     5. Порядок  проведення  роботи
                 Для  виконання  поставленого  завдання  рекомендується  така

         послідовність проведення роботи:
                 1) Уяснити  суть  конкретної  геологічної  ситуації,  уважно  оз-
         найомившись із вихідною інформацією для виконання роботи.





                                                          62
   61   62   63   64   65   66   67   68   69   70   71