Page 64 - 4466

Часто у верхній частині соляного ядра формується кепрок
(«кам’яна шляпа») — шар над соляним штоком, який утворився
внаслідок вилуговування деякої частини соляного тіла, що

опинилося в зоні вивітрювання та дії інфільтраційних вод.
Складений кепрок переважно гіпсом, ангідритом і брекчією із
уламків важкорозчинних порід. Окрім того, сіль може проникати в

бокові породи, утворюючи нависаючі карнизи. Стінки соляних
0
масивів нахилені під різними кутами — від 30–40 до майже
вертикальних. Характерним для шарів порід, що вміщують

соляний масив, є:
– переважно менші кути падіння, ніж кути падіння стінок

соляного масиву;
– зменшення кутів падіння пластів у міру віддалення від
соляного штока;

– зростання товщини пластів, які складають товщу прорваних
порід, від приконтактної зони до периферії.

Залягають соляні куполи на різних глибинах. Залежно від умов
формування розрізняють такі різновиди соляних куполів:
– відкриті, у яких соляний масив виведений на земну

поверхню;
– закриті (поховані, криптодіапірові), у яких соляний шток
перекритий товщею осадових порід.

Залежно від взаємовідношення із вмісними комплексами порід
розрізняють такі соляні куполи:
– не прорвані, в яких соляне ядро не прориває надсольовий

комплекс порід;
– прорвані, в яких соляне ядро прориває надсольовий комплекс

порід.
До солянонокупольних структур часто приурочені поклади
нафти і газу різних типів. Практикою пошукових робіт

установлено, що найперспективнішими є прорвані криптодіапірові
соляні куполи. Нафтогазові поклади можуть формуватися як у
структурах, що виникли над соляним штоком (у надсольових

структурах), так і в породах-колекторах, зрізаних соляним штоком
(приконтактні поклади). В останньому випадку соленосні товщі є
надійним екраном для пластових флюїдів, що запобігає

руйнуванню нафтогазових покладів. Іноді насичені нафтою пласти
можуть залягати під виступами солі (карнизами), що зумовлює

60