Page 34 - 4452

Східній, так і в Західній Україні у 1868-1939 рр.
Дисидентство – морально-політична опозиція до існуючого
державного (політичного) ладу, панівних у суспільстві ідей та
цінностей.
Діаспора – розсіяння, розпорошення, розселення по
різних країнах народу, вигнаного обставинами,
завойовниками або пануючою владою за межі батьківщини:
уся сукупність вихідців з якоїсь країни та їх нащадків, які
проживають поза її межами.
Націоналізм – політичний принцип, згідно з яким
політична і національна спільнота мають збігатися. Інакше
кажучи, нація повинна мати власну державу. Це головний
зміст націоналізму як політичного принципу.
Національна свідомість – усвідомлення народом своєї
спільності, національної своєрідності або, коли йдеться про
окрему людину, усвідомлення нею причетності до певного
народу, його культури і мови, усвідомлення свого місця та
ролі в світовій цивілізації і права на національну
незалежність; комплекс уявлень національності про саму себе
(в тому числі про належність до неї), її усвідомлених
інтересів, ціннісних орієнтацій і установок щодо інших
національностей.
Нація – коріння цього терміна лежить у латинському
дієслові "nasci" - народитись. З нього і виник іменник "natio".
Він означав: порода, рід або раса. Нація – це велике, модерне,
динамічне, цивілізоване співтовариство громадян, часто
поліетнічне, але об’єднане навколо якогось одного етносу, з -
національною мовою державного рівня (та, можливо, однією
чи кількома локальними офіційними мовами), як правило, із
власною територією, спільними інтересами, назвою і
національною культурою (як синтезом кількох етнічних
культур), волею бути єдиним цілим, усвідомленням
спільності (а подекуди і самобутності) минулого, сучасного і
особливо майбутнього.
Толерантність – терпиме ставлення до інших, чужих
думок, вірувань, політичних уподобань та позицій.

32