Page 32 - 4452

культури ХIХ – початок ХХ ст. Т. Г. Шевченко, М. П.
Драгоманов, І. Я. Франко.

Словник термінів і понять теми
Автохтонність (від грeцьк. "аутос" – сам, "хтонес" –
земля) – належний за походженням до даної території,
місцевий.
Археологія (від грецьк. "архатос" – стародавній, "логос"
– слово) – наука, яка вивчає історію людського суспільства на
основі вивчення пам’яток кам’яного, мідного (бронзового),
залізного і почасти пізніших віків. До пам’яток, що
називаються археологічними, належать: стоянки, поселення,
поховання, різні типи знарядь праці, зброї, посуду, прикрас,
предмети побуту, мистецтва. Т. Шевченко називав
археологію матір’ю історії.
Політеїзм – віра в багатьох богів.
Язичництво – система первісних дохристиянських
релігійних вірувань, поглядів і обрядів. У східних слов'ян
набуло форми обожнення сил природи, тварин та рослин, а
також людиноподібних істот: русалок, берегинь, рожениць.
Апокрифи (від грецьк. таємничий, прихований) –
релігійні твори з біблійними сюжетами, які не визнавалися
церквою канонічними і були заборонені.
Билини – народні пічні пісні періоду Київської Русі.
Перші записи билин датовані початком XVII ст.
Глаголиця – одна із стародавніх слов’янських систем
письма. Напевне, передує кирилиці.
Графіті – стародавні написи й малюнки, зроблені
гострими предметами на ремісничих виробах, стінах споруд.
Оранта – один з іконографічних образів Богоматері.
який склався у середні віки. Богородицю зображали на
повний зріст з піднесеними руками і повернутими від себе
долонями. Оранта набула поширення в іконографії та
живописі Візантії і Київської Русі.

30