Page 28 - 4452

відмовляється від реалістичного зображення предметів і
явищ.
Авангардизм (франц. avangardisme, від "avantgarde" –
передовий загін – умовний термін для позначення загальних
новаторських напрямів у художній культурі XX ст., яким
притаманні прагнення докорінно оновити художню практику,
пошук нових, нетрадиційних засобів вираження форми й
змісту творів.
Академізм (франц. academisme) – напрямок у мистецтві
ХІХ-ХХ ст., який догматично дотримується усталених
канонів, спрямований на збереження й утримання творчих
здобутків своїх безпосередніх історичних попередників
(зокрема, романтиків).
Ампір – (від франц. empire. букв. – імперія) – стиль в
архітектурі та декоративному мистецтві, який вперше виник у
Франції наприкінці XVIII – на початку XIX ст. при Наполеоні
І, служив втіленню ідей державної могутності, заснований на
наслідуванні античних зразків: стиль пізнього класицизму в -
західноєвропейській архітектурі й мистецтві (початок XIX
ст.).
Дадаїзм – (франц. dadaisme. від "dada" – дерев’яний
коник, у переносному розумінні – незв’язний дитячий лепет)
модерністська літературно-художня течія, що зародилася
(1916 р.) в Цюриху під впливом сприйняття Першої світової
війни як розв’язання в людині одвічних тваринних інстинктів.
У 20-х роках у Франції дадаїзм злився з сюрреалізмом, а в
Німеччині – з експресіонізмом.
Декадентство – загальне позначення кризових явищ у
філософії, естетиці, мистецтві та літературі кінця XIX –
початку XX ст. (передусім у їхніх нереалістичних течіях):
неприйняття реального життя, відторгнення соціальних
проблем, культ краси як єдиної цінності.
Імпресіонізм (франц. impressionisme.від „impression” –
враження) – напрям у мистецтві та літературі останньої
третини XIX – початку XX ст. Провідною метою мистецтва
імпресіонізму проголошував витонченість; відтворення

26