Page 38 - 4442
P. 38

2. Об’єктивність законів логіки полягає в тому, що вони:
                 а)    не  створені  людським  розумом  (діють  незалежно  від  усвідомлення  їх
           людиною);

                 б)  створюються людським розумом у процесі пізнавальної діяльності;
                 в)  діють у природі;
                 г)  діють у суспільстві та пізнавальній діяльності.

                 3. Загальнолюдський характер законів логіки полягає в тому, що вони:
                 а)  можуть використовуватися кожною людиною усвідомлено;
                 б)  використовуються тільки освіченою людиною;
                 в)  використовуються тільки в науковій діяльності;

                 г)  єдині для всіх людей і діють у будь-якому мисленому акті.
                 4. Закон тотожності вимагає:

                 а)  у процесі міркування мислити усі ознаки предмета;
                 б)  мислити тільки ті ознаки,  які потрібні для вирішення наукової
                 проблеми;
                 в) у процесі міркування про який-небудь предмет необхідно мати на увазі саме

           цей предмет і не можна його підміняти іншим предметом думки;
                 г)  висловлюватися окремо про кожен предмет, що мислиться в обсязі поняття.
                 5. У процесі висловлювання поняття мають вживатися тільки:

                 а)  в одному і тому ж значенні;
                 б)  в різних значеннях;
                 в)  інколи в різних, а інколи в однакових значеннях;

                 г)  тільки в протилежних значеннях.
                 6. Закон суперечності стверджує, що два протилежні висловлювання:
                 а)  є одночасно істинними;

                 б)  не є одночасно істинними;
                 в)  є одночасно істинними та одночасно хибними;
                 г)  не є одночасно істинними і не є одночасно хибними.
                 7. Дві протилежні думки про один і той самий предмет не можуть бути:

                 а)  разом істинними;
                 б)  разом хибними;

                 в)  одна істинною, а інша хибною;
                 г)  одна хибною, а інша істинною.
                 8. Закон достатньої підстави формулюється так:
                 а)  не можуть бути істинними два протилежні судження;

                 б)  не можуть бути разом хибними два суперечливі судження;
                 в)    будь-яка  думка  може  бути  істинною  тоді  і  тільки  тоді,  коли  вона
           обґрунтована іншими думками, істинність яких встановлена раніше;

                 г)  бувають думки, які не можуть бути логічно обґрунтованими.


                                                              37
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43