Page 32 - 4442
P. 32
5. Визначення істинності та хибності складних суджень за допомогою таблиць
істинності.
Основні поняття
Відношення протилежності – відношення між судженнями А і Е.
Відношення суперечності – відношення між судженнями А і О, Е і І.
Відношення підпорядкування – відношення між судженнями А і І, Е і О.
Відношення підпротилежності – відношення між судженнями І і О.
Питання – виражена у формі питального речення думка, яка спрямована на
уточнення, доповнення або одержання нових знань.
Просте питання – питання, до складу якого не входять інші питання.
Складне питання – питання, яке складається із декількох складних питань.
Уточнююче питання – питання, в якому виражена потреба доповнити
знання про предмет або явище.
Відкрите питання – питання, на яке можна дати необмежену кількість
відповідей.
Коректне питання – питання, на яке можна дати істинну відповідь.
Семантично-некоректне питання – питання, в якому використовуються
поняття, які невідомі співрозмовнику.
Синтаксично-некоректне питання – питання, яке складається із понять, між
якими немає узгодженості. Наприклад: “Коли відбувалися революційні події в
Україні?”
Складне судження – судження, яке складається із простих суджень.
Кон’юнктивне судження (єднальне) – складне судження, в якому прості
судження з’єднуються сполучником “і”.
Диз’юнктивне судження (розподільне) – складне судження, в якому прості
судження з’єднуються сполучником “або”.
Розподільно-виключаюче судження – судження, в якому ознаки, виражені
предикатами, виключають одна одну.
Єднально-розподільне судження – судження, в якому суб’єкту може
належати не тільки один, а й усі перелічені предикати.
Антецедент – перший елемент імплікативного (умовного) судження, який
передує наслідку (консеквенту).
Консеквент – наслідок, який випливає із основи (антецедента).
Виділене умовне судження – судження, обидві частини якого можуть бути як
підставою, так і наслідком.
Еквівалентне судження – складне судження, утворене з простих суджень,
з’єднаних між собою логічним сполучником “якщо і тільки якщо”.
31
