Page 27 - 4442

Тема 4. Судження
1. Загальна характеристика суджень.

2. Структура судження. Судження і речення.
3. Види простих суджень.
4. Види категоричних суджень.

5. Розподіл термінів у судженнях.

Основні поняття
Судження – форма мислення, в якій виражається належність або неналежність

ознаки предмету або предмета до класу предметів.
Істинне судження – судження, яке правильно відображає дійсність.

Хибне судження – судження, яке неправильно відображає дійсність.
Суб’єкт – предмет мислення.
Предикат – термін судження, в якому стверджується або заперечується дещо
про належність ознаки предмету.

Просте судження – судження, яке складається із одного суб’єкта та
предиката.
Складне судження – судження, яке складається із декількох простих суджень.

Атрибутивне судження – судження, в якому стверджується або заперечується
належність (неналежність) ознаки предмету, або самого предмета до класу інших
предметів.

Судження відношення – судження, яке відображає відношення між
предметами та їхніми ознаками.
Судження існування – судження, в яких стверджується або заперечується

факт існування чи неіснування предмета або явища.
Стверджувальне судження – судження, в якому йдеться про належність
ознаки предмету або предмета до класу предметів.
Заперечне судження – судження, в якому говориться про неналежність

ознаки предмету або предмета до класу предметів.
Одиничне судження – судження, в якому дещо стверджується або

заперечується стосовно одного предмета.
Часткове судження – судження, в якому дещо стверджується або
заперечується про частину предметів певного класу.
Означені часткові судження – судження, в яких відомо, що тільки деякі

предмети класу наділені певною ознакою.
Неозначені часткові судження – судження, в яких виражається знання про
те, що в крайньому разі деяка кількість елементів певного класу мають ту чи іншу

ознаку.

26