Page 30 - 4442

1. Судження – це:
а) форма мислення, в якій дещо стверджується або заперечується про
предмети та явища;

б) форма мислення, в якій відображаються найбільш загальні, істотні ознаки
предметів;
в) форма мислення, в якій дещо заперечується;

г) форма мислення, в якій дещо стверджується про предмети.
2. Суб’єкт – це:
а) просте поняття;
б) предмет мислення;

в) поняття, яке розкриває деякі риси предметів;
г) безвідносне поняття.

3. Судження з виділеним суб’єктом – це судження:
а) без предиката;
б) екзистенціальне;
в) складне;

г) в якому йдеться про те, що ознака, виражена предикатом, належить тільки
даному предмету.
4. Судження з виділеним предикатом – це судження:

а) без суб’єкта;
б) в якому дещо стверджується або заперечується;
в) в якому йдеться про те, що предмету думки властивий тільки даний

предмет;
г) в якому йдеться про те, що ознака, виражена предикатом, належить тільки
даному предмету.

5. Судження існування – це:
а) складне судження;
б) судження про те, що може бути;
в) судження, в якому виражається факт існування або не існування предмета

або явища;
г) проблематичне судження.

6. Стверджувальним називається судження:
а) яке відбиває наявність у предмета якоїсь ознаки;
б) одиничне судження;
в) загальне судження;

г) судження існування.
7. Істинним називається судження, яке:
а) належить до категоричних суджень;

б) належить до категоричних суджень і до суджень з відношенням;

29