Page 13 - 4434

 n 
0
V  0476,0 5 , 0 CO  5,0 H  5,1 H S   (m  )C H O (2.15)
 2 2 m n 2 
 4 
Оскільки забезпечити рівномірне перемішування повітря
з паливом складно, у топку подають більше повітря, ніж це
потрібно теоретично. Відношення кількості V , дійсно
Д
0
поданого в топку, до теоретично потрібного V , називається
коефіцієнтом надлишку повітря:
V
  Д  1 (2.16)
пов 0
V
Коефіцієнтом надлишку повітря залежно від виду палива
і способу спалювання палива коливається у межах від 1,05 до
1,5.
2.2.6 Склад і об’єм продуктів згорання

Повний об’єм топкових газів дорівнює сумі об’ємів
3
сухих газів V і водяної пари V м /кг
С Г . H 2 O
V  V  V (2.17)
Г С. Г H 2 O
Цю формулу записують так:

0
V  V  V  , 0 79 V  , 0 21 (  ) 1 V 0 , (2.18)
Г RO 2 H 2 O пов пов
де V — об’єм сухих триатомних газів (V  V  V );
RO 2 RO 2 CO 2 SO 2
0
, 0 79 V — кількість азоту повітря, що міститься в
пов
продуктах згорання (азотом палива нехтується);
0
, 0 21 (  ) 1 V — об’єм надлишкового кисню
пов
повітря.
При згоранні 1 кмоля вуглецю і сірки утворюється по 1
кмоля CO і SO . Враховуючи, що за нормальних умов об’єм
2 2

12