Page 7 - 4431

 значна частина інформації (у формі інформаційних продуктів і послуг)
спрямована на забезпечення інформованості суспільства, інформаційну
підтримку наукових досліджень і розробок, підтримку процесів підготовки
фахівців, а не на одержання прямих прибутків і надприбутків;
 наукова і технічна інформація може бути потрібна як на конкретному етапі часу
(оперативність надання), так і через тривалі періоди, тобто відбувається
нагромадження інформаційних ресурсів, що, в основному, підлягають
тривалому архівному збереженню (бібліотеки, архівні фонди);
 інформація, з одного боку, передбачає комерційне використання продаж
наукових журналів, платний доступ до першоджерел) а з іншого боку, є
елементом наукового і культурного надбання всього суспільства, доступ до
якого здійснюється на безкоштовній основі (бібліотечне обслуговування), що
обумовлює існування як ринкових механізмів поширення інформації, так і
державних, котрі забезпечують право громадян на доступ до інформації;
 інформація за своєю суттю є інтернаціональною. Закріплення її на певних носіях
не означає, що вона не може бути передана неформальними каналами. Розвиток
телекомунікаційних процесів, особливо Інтернет, робить процеси комунікації
більш прозорими.

Ринок інформаційних продуктів і послуг в сфері науково-технічної інформації не
може орієнтуватися винятково на комерційні підходи. Саме на цьому секторі
інформаційного ринку роль державного регулювання підсилюється. Згідно із ЗУ “Про
науково-технічну інформацію”, державна підтримка спрямована, насамперед:
 на формування збалансованої національної інформаційної структури за рахунок
створення і забезпечення рівноправних умов організаціям усіх форм власності
для доступу на інформаційний ринок;
 на координацію діяльності щодо формування інформаційних ресурсів, їхнього
обліку і збереження; визначення повноважень і відповідальності за збереження
національних інформаційних ресурсів і їхнє використання;
 на збереження і підтримку механізмів взаємодії інформаційних, бібліотечних і
архівних організацій різних форм власності щодо забезпечення збереження й
актуалізації інформаційних ресурсів.
Також держава з метою створення та розвитку національної системи науково-
технічної інформації забезпечує: створення державних мереж первинного збирання,
обробки та зберігання усіх видів науково-технічної інформації; проведення заходів для
поширення і підвищення якісного рівня інформаційної продукції та послуг; фінансову,
в тому числі валютну, підтримку надходження науково-технічної інформації до
державних органів і служб науково-технічної інформації,наукових і науково-технічних
бібліотек, створення їх мереж і відповідного технічного забезпечення; підготовку
кадрів у сфері інформатики і науково-інформаційної діяльності через систему
навчальних закладів вищої та середньої освіти, підвищення рівня інформаційної
підготовки спеціалістів народного господарства; вільну конкуренцію між органами
науково-технічної інформації, іншими підприємствами та організаціями усіх форм
власності, які здійснюють науково-інформаційну діяльність; захист суб’єктів відносин
в галузі науково-технічної інформації від прояву недобросовісної конкуренції та
монополізму в будь-яких сферах науково-інформаційної діяльності. Держава сприяє
відкритості та загальнодоступності науково-технічної інформації. Обмеження щодо
доступу, поширення та використання інформації, яка є державною або іншою
таємницею, що охороняється законом, визначаються законами України. Також держава
підтримує міжнародне співробітництво у сфері науково-технічної інформації, створює
для цього правові і економічні умови та сприяє здійсненню суб’єктами науково-

7