Page 6 - 4431

діяльність, то вона представлена у вигляді інтелектуальної творчої діяльності,
спрямованої на одержання і використання нових знань у всіх галузях техніки і
технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно-
конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-
пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної
продукції, а також інші роботи, пов’язані з доведенням наукових і науково-технічних
знань до стадії практичного їх використання.
Науково-технічна інформація охоплює отримувані в процесі науково-дослідної,
дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської
діяльності результати, зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення,
використання та поширення. Науково-технічна інформація є суспільним надбанням,
необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема наукової і
технічної творчості. Науково-технічна інформація, що є продуктом інтелектуальної
творчої праці, становить об’єкт права інтелектуальної власності, а відносини щодо її
придбання, зберігання, переробки, використання і поширення регулюються чинним
законодавством. Суб’єктами відносин, що регулюються цим Законом, є державні
органи, органи місцевого і регіонального самоврядування, юридичні особи та
громадяни України, міжнародні організації, іноземні юридичні особи і громадяни та
особи без громадянства. Фізичні та юридичні особи у сфері дії цього Закону
виступають як творці і накопичувачі науково-технічної інформації, власники,
виробники, зберігачі і споживачі інформаційної продукції та послуг, а також як
посередники у сфері науково-інформаційної діяльності.
Науково-технічна інформація виступає також як об’єкт товарних відносин.
Інформаційна продукція та послуги органів науково-технічної інформації, а також
підприємств, установ, організацій, окремих громадян, які здійснюють науково-
інформаційну діяльність, можуть бути об’єктами товарних відносин, що регулюються
чинним законодавством. Ціни на інформаційну продукцію та послуги встановлюються
договорами, за винятком випадків, передбачених ЗУ “Про інформацію”.
Згідно ЗУ “Про інформацію”, органи науково-технічної інформації,
підприємства, організації, громадяни, що здійснюють науково-інформаційну діяльність
і вільно реалізують свою інформаційну продукцію та інформаційні послуги, є
товаровиробниками, які беруть участь у створенні ринку на загальних підставах
незалежно від форм власності. Також товаровиробник має право вчиняти будь-які дії
стосовно реалізації своєї продукції, що не суперечать чинному законодавству. А
підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що здійснюють
науково-інформаційну діяльність, є вільними у виборі постачальників інформації, форм
відносин з ними, методів і видів інформування, а також номенклатури інформаційної
продукції та послуг, крім випадків, коли власники цих підприємств, установ
організацій встановлюють певні вимоги щодо номенклатури продукції, сфери
інформаційного обслуговування тощо.
На світовому інформаційному ринку сектор наукової і технічної інформації
можна розглядати як традиційний, що має свою історію, багатий досвід і
напрацювання. Інфраструктуру сектора складають спеціалізовані інформаційні служби-
творці інформації, науково-технічні бібліотеки, незалежно від статусу і
підпорядкованості, спеціалізовані служби-розповсюджувачі наукової і технічної
інформації. Завданням цього сектора є не тільки створення інформаційних продуктів,
але і їхнє збереження і поширення.
Згідно із ЗУ “Про науково-технічну інформацію”, сектор наукової і технічної
інформації передбачена організація доступу до першоджерел інформації через
бібліотеки і спеціалізовані служби. Особливості сектора НТІ полягають у тому, що:

6