Page 75 - 4429

цінностей; штрафи, пеня тощо).
Розрізняють експлуатаційну й повну собівартість
одиниці послуг.
Експлуатаційна собівартість одиниці послуг (однієї
людино-доби розміщення) визначається як сума прямих і
загальних експлуатаційних витрат на одиницю послуг.
Повна собівартість включає експлуатаційну
собівартість, адміністративні витрати, витрати на збут та інші
загальногосподарські витрати.
З метою планування, обліку й калькулювання повна
собівартість готельних послуг має включати такі статті
витрат:
- оплата праці обслуговувального персоналу;
- відрахування на соціальне страхування;
- амортизація основних засобів;
- електроенергія;
- водопостачання й каналізація;
- поточний ремонт;
- опалення;
- прання білизни;
- телефонізація, радіомовлення;
- інші витрати на утримання будівель, території;
- загальновиробничі витрати;
- адміністративні витрати;
- витрати на збут.
Статті 1-11 становлять виробничу собівартість готельної
послуги, тобто безпосередньо пов'язані з виробничим
процесом; 1-13 – повну собівартість.
У сучасних умовах використовують вільні ціни, які
формуються готелями самостійно.
Об'єктом калькуляції при наданні готельної послуги є
повна собівартість використання одного місця за добу, або
ліжко-доби. Процес ціноутворення в готельному господарстві
складається з наступних етапів:
- визначається повна собівартість однієї ліжко-доби
(визначається розподілом загальної суми всіх витрат готелю
на обсяг номерного фонду, придатного до експлуатації в плині
року);
73