Page 202 - 4428

ристання матеріальних ресурсів знаходить відображення у змен-
шенні норм витрат сировини і матеріалів, зниженні їх собівартості
за рахунок зменшення заготівельно-складських витрат. Транспортні
витрати скорочуються у результаті зменшення витрат на доставку

сировини і матеріалів від постачальника до складів організації, від
заводських складів до місць споживання; зменшення витрат на
транспортування готових виробів.

3) Зміна обсягу і структури виробництва продукції: зміна
номенклатури і асортименту товарів, підвищення якості та обсягу їх
виробництва. Зміни у даній групі чинників можуть призвести до
зниження питомої ваги умовно-постійних витрат у собівартості

продукції, відносного зменшення амортизаційних відрахувань та
одержання завдяки цьому економії. Умовно-постійні витрати не
залежать безпосередньо від кількості товарів, що випускаються, зі

збільшенням обсягу виробництва їх сума на одиницю товару
зменшується, що призводить до зниження його собівартості.
Економію на умовно-постійних витратах (Еуп) визначають

за формулою:
С
Е   Т  уб , (7.8)
уп 1
100
де ∆Т – приріст товарної продукції в плановому році порівняно з
1
базовим роком, %;

С уб – величина умовно-постійних витрат у базовому році, грн.

Відносну зміну амортизаційних відрахувань розраховують
окремо. Частину амортизаційних відрахувань (як і інших витрат на
виробництво) не включають до собівартості, а відшкодовують за

рахунок інших джерел (спецфондів, оплати послуг на сторону, не
включають до складу товарної продукції ), тому загальна сума
амортизації може зменшитися. Зменшення визначають за
фактичними даними за звітний період.

Загальну економію на амортизаційних відрахуваннях
(ЕКА) розраховують за формулою:
ЕКА = (А К / Q – А К / Q ) ∙ Q , (7.9)
1
0
0
1
1
де А , А - сума амортизаційних відрахувань у базисному і звітному
0
1
періоді;
К - коефіцієнт, що враховує величину амортизаційних відраху-
вань, які відносяться на собівартість продукції у базисному періоді;
Q , Q – обсяг випуску товарів у натуральних одиницях
1
0
201