Page 198 - 4428

До методів пошуку шляхів зниження собівартості виробів
також відносять функціонально-вартісний аналіз, який передбачає
виділення функцій, що виконує певний виріб та можливі способи
виконання цих функцій з меншими витратами.

7.2. Резерви зниження витрат та розрахунок економії
від їх використання

У процесі діагностики резервів зниження собівартості про-
дукції оцінюється виконання плану зниження собівартості, вияв-
ляються фактори, що впливають на відхилення фактичної собі-
вартості від планової і тієї, що склалася у базисному періоді;

розробляються заходи щодо мобілізації резервів.
Відхилення собівартості від плану з кожної групи витрат
визначається різницею між фактичною собівартістю товарної

продукції звітного року та планової собівартістю фактично випу-
щеної товарної продукції. Відхилення від базисного періоду ви-
значається через витрати на 1 грн. товарної продукції.

Величина резервів (РС) може бути визначена за формулою
В   Р  В В
РС С  С  Ф СВ Д  Ф
М Ф , (7.1)
Q   Р Q Ф Q Ф
Ф
де С С – відповідно можливий та фактичний рівень
,
Ф
М
собівартості виробу;
В – фактична сума витрат на виробництво усієї партії
Ф
виробів;
В – додаткові витрати, необхідні для використання резервів
Д
збільшення випуску продукції;
 Р – резерв скорочення витрат за всіма статтями;
СВ
Q – фактичний обсяг виробництва виробу;
Ф
 Р – резерв збільшення фактичного обсягу виробництва
Q Ф
виробу.

Резерви зниження собівартості товарної продукції обчис-
люються за статтями витрат і у вигляді невикористаних можли-
востей щодо заходів з підвищення ефективності виробництва:

 С   С   С
ф . н в , (7.2)
де  – фактичне зниження витрат (за статтями витрат до
С
ф
плану), грн;

197