Page 24 - 4421
P. 24

Опрацювання  виробу  на  технологічність  конструкції  можна  оцінити
               порівнянням двох або декількох варіантів конструкції до і після опрацювання
               на  технологічність.  Найбільш  довершеним  показником  технологічності
               конструкції  є  вартість  виготовлення  виробу,  оскільки  інші  показники  не
               можуть дати повної характеристики технологічності конструкції.
                       Під  час  відпрацювання  конструкції  необхідно  прагнути  до  мінімальної
               кількості  деталей  в  складальній  одиниці.  Цього  можна  досягнути  вибором
               найбільш  простої  схеми  складальної  одиниці  або  механізму  і  об'єднанням
               декількох деталей в одну, більш технологічну. Технологічна конструкція виробу
               повинна  забезпечити  незалежне  і  паралельне  збирання  без  підгонки  окремих
               деталей і агрегатів. Це вирішується завдяки більш вдалому розбиттю виробу на
               самостійні складальні одиниці і агрегати.
                       Технологічність  конструкції  з  позиції  зборки  характеризується
               раціональним вибором елементів конструкції складальних одиниць. Наприклад,
               взаємне фіксування деталей у випадку установлення їх на площину може бути
               здійснено завдяки виступу на одній деталі і паза на іншій, за допомогою шпо-
               нки, циліндричними і конічними штифтами, болтами, приставними втулками.
                       Монтаж  валів  на  підшипниках  кочення  здійснюється  декількома
               методами:
                       - жорсткою установкою обох підшипників;
                       - жорсткою установкою тільки одного підшипника.
                       У  випадку  монтажу  валів  на  упорних  шарикопідшипниках  необхідно
               передбачати незалежну конструкцію радіального і опорного підшипників, що
               забезпечує нормальну роботу кульок підшипника.
                       Технологічність  конструкції,  виходячи  з  умов  обробки,  слід  розуміти
               сукупність її властивостей, що виявляються в можливості оптимальних витрат
               праці,  коштів,  матеріалів  і  часу  її  виготовлення,  а  також  забезпечення
               технологічності виготовленої з неї деталі або нероз'ємної складальної одиниці.
               Форма  деталі  повинна  бути  простою,  щоб  не  потрібно  було  виготовляти
               спеціальні інструменти складної конструкції або розробляти спеціальні процеси
               для  обробки  цієї  деталі.  Іноді  незначна  зміна  конструкції  деталі  дозволяє
               виготовляти  її  з  профільного  прокату,  що  різко  знижує  металоємкість  і
               трудомісткість  обробки.  Під  час  проектування  деталей  трубчастої  форми
               необхідно максимально використати існуючий сортамент безшовних труб, що
               підвищить  рентабельність  їхнього  виготовлення.  Заготовки,  що  отримуються
               литтям  під  тиском,  вимагають  незначної  обробки  і  відрізняються  високим
               коефіцієнтом  використання  металу.  Цей  вигляд  заготовок  має  високу
               технологічність.
                       Технологічність конструкції зварних деталей значною мірою залежить від
               поведінки матеріалу при місцевому нагріванні до температури плавлення. При
               цьому  змінюються  фізико-механічні  властивості  металу  в  зв'язку  зі
               структурними  змінами,  фазовими  перетвореннями  і  зміною  розміру  зерна.  У
               випадку зварювання  біля швів з'являються високі залишкові напруження, які
               спричиняють  викривлення  деталей  і  сприяють  появі  тріщин.  На  утворення
               тріщин    біля  швів  впливають  конструктивні  особливості  деталей,  що

                                                              23
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29