Page 232 - 4420

результуючий обертовий момент, що діє на диск 3,
визначається з виразу

M  kUI sin  kUI cos , (8.13)

’
де ψ – кут між векторами Ф U та Ф І; k=ck I k U; с – постійний
коефіцієнт; φ – кут, на який вектор струму I відстає по фазі від
вектору напруги U.
Для створення протидіючого моменту обертальному
рухові диску 3 (в лічильниках цей момент називається
гальмівним), до схеми введено постійний магніт 5, між
полюсами якого проходить диск. Гальмівний момент М Г
утворюється від взаємодії поля Ф М постійного магніту зі
струмом І М, що наводиться ним в диску. Гальмівний момент
можемо визначити з формули

d
M  k Ф І  k , (8.14)
2
М
М
1
Г
dt
d
де k 1, k 2 – сталі; – кутова швидкість обертання диску.
dt
Нехтуючи тертям в опорах та гальмівними
моментами, що їх утворюють потоки Ф U та Ф І; для усталеної
рівномірної кутової швидкості обертання диску М=М Г. Таким
чином, з врахуванням (8.13) та (8.14), матимемо

d k
kUI cos   k , або ж Pdt  2 d  . (8.15)
2
dt k

Інтегруючи це рівняння в межах інтервалу часу ∆t=t 2 –
t 1, отримаємо вираз для електричної енергії, що споживається
навантаженням вимірюється лічильником за проміжок часу ∆t

- 231 -