Page 230 - 4420
P. 230

випускаються  лише  тангенціальні  лічильники  типу  СО,  їх
                            схема зображена на рис. 8.1.
                                   Струм І в колі так званого послідовного електромагніта
                            1  створює  магнітний  потік  Ф І,  який  проходить  через  осердя
                            цього  електромагніту,  через  осердя  так  званого  паралельного
                            електромагніту 2 і двічі перетинає алюмінієвий диск 3. Струм
                            І U  в  паралельному  колі  лічильника  створює  потоки  Ф U  і  Ф L.
                            Перший, замикаючись через протиполюс 4, перетинає диск в
                            одному  місці  (посередині  між  полюсами  електромагніту  1).
                            Потік Ф L замикається через бічні стержні електромагніту 2, не
                            перетинає диска і безпосередньої участі в обертанні диску не
                            приймає.  Він  називається  неробочим  магнітним  потоком
                            паралельного  кола,  а  потік  Ф U  –  робочим.  Таким  чином,  в
                            обертанні  диску  беруть  участь  всього  два  магнітні  потоки  –
                            Ф U, що проходить через диск один раз, та Ф І, що проходить
                            через нього двічі (див. рис. 8.1).
                                   Великі  повітряні  зазори  на  шляху  потоків  Ф U  та  Ф І
                            дозволяють  з  достатньою  точністю  твердити,  що  залежність
                            між цими потоками і струмами І та І U є лінійною, тобто

                                             Ф    k 1 I ;   Ф   k U I   k U U  Z /  U  ,     (8.10)
                                                            U
                                                                    U
                                               I

                            де U – напруга в паралельній обмотці; k I, k U  – деякі постійні
                            коефіцієнти; Z U – повний опір паралельної обмотки.
                                   В зв’язку з тим, що активний опір паралельної обмотки
                            суттєво  менший  в  порівнянні  з  її  індуктивним  опором  X U,
                            можемо прийняти

                                             Z     X    2    L f   ,                   (8.11)
                                               U      U         U

                            де L U – індуктивність обмотки; f – частота зміни знаку потоків
                            (частота струму).


















                                                         - 229 -
   225   226   227   228   229   230   231   232   233   234   235