Page 114 - 4417
P. 114

4.4  Інженерно-геологічна  характеристика  пилувато-
           глинистих ґрунтів
                Це зв'язані ґрунти, в яких між мінеральними частинками
           діють  структурні  зв'язки.  Вони  бувають  тиксотропно-
           коагуляційними і кристалізаційно-конденсаційними (цемента-
           ційними).  Останні  часто  утворюються  з  тиксотропно-
           коагуляційних під впливом біохімічних  і геохімічних проце-
           сів. Ці процеси призводять до утворення колоїдних частинок і
           плівок, які при поступовій дегідратації цементують мінеральні
           частинки. Щодо тиксотропно-коагуляційних зв'язків, то вони
           притаманні  пилувато-глинистим  ґрунтам,  які  перебувають  у
           початковій стадії утворення. Їх утворення пов'язане з перехо-
           дом суспензії в гелеподібний стан. Міцність структурних зв'я-
           зків залежить від ступеня дисперсності цих ґрунтів, мінераль-
           ного складу, щільності, вологості, складу цементуючої речо-
           вини та інших факторів. Міцність структурних зв'язків харак-
           теризується зчепленням.
                До складу пилувато-глинистих ґрунтів входять  у різних
           співвідношеннях глинисті, пилуваті  і піщані  частинки.  Вста-
           новлено, що властивості цих ґрунтів у багатьох випадках ви-
           значаються мінеральним складом їх глинистої частини. Важ-
           ливе  значення  мають  такі  глинисті  мінерали:  каолініт,  іліт  і
           монтморилоніт.  Мінеральні  зерна  цих  мінералів  дуже  дрібні
           (менше 0,002 мм, тонка дисперсія) і мають лускоподібну, або
           пластинчасту форму. Все це зумовлює  їх велику поверхневу
           енергію  і  фізико-хімічну  активність  при  взаємодії  з  водою.
           Відомо, що вся вода (або більша її частина) в глинистих ґрун-
           тах перебуває у зв'язному стані.
                Вікулова М. Ф. виділяє такі основні типи структур у пи-
           лувато-глинистих  ґрунтах:  глиниста  (пелітова),  пилувато-
           глиниста  (алевропелітова),  піщано-глиниста  (псамопелітова)
           та ін. Структура ґрунту і характер структурних зв'язків впли-
           вають  на  такі  властивості  цих  ґрунтів,  як  міцність  і  сти-
           сливість,  Опір  пилувато-глинистих  ґрунтів  зсуву  має  дві
           складові:  опір  тертю,  прямопропорційний  стискувальному
           напруженню,  і  зчеплення,  яке  не  залежить  від  цього  напру-
           ження. Із збільшенням вологості опір глинистих ґрунтів зсуву
           (міцність  і  стійкість)  знижується  досить  значно.  Це  призво-
           дить, зокрема, до втрати загальної стійкості схилів, випинан-
                                         115
   109   110   111   112   113   114   115   116   117   118   119