Page 109 - 4417

4 БУДІВЕЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ ҐРУНТІВ

Тип великоуламкових і піщаних ґрунтів встановлюється
за гранулометричним складом, різновид - за ступенем воло-
гості.
Піщані ґрунти додатково мають різновид за щільністю
складання і неоднорідністю. Класифікаційними показниками є
відповідно коефіцієнт пористості і показник неоднорідності.
Тип глинистого ґрунту залежить від числа пластичності,
різновид - від показника плинності.
4.1 Класифікація ґрунтів
Якщо гірські породи є основами будівель або матеріалом
для зведення земляних споруд, то вони називаються ґрунтами.
З цієї точки зору в інженерній геології ґрунтом вважають уся-
ку гірську породу. У переважній більшості ґрунти складають-
ся з різних відкладів. Це зумовлює їх різноманітність, бо вони
зосерджують у собі всі особливості відкладів. Ось чому ґрун-
ти необхідно вивчати, враховуючи їх генезис (походження).
У даний час використовують класифікацію ґрунтів
відповідно до ГОСТ 25100—84. Цей стандарт поширюється на
всі ґрунти і використовується при проведенні інженерно - гео-
логічних розвідувальних робіт, а також при проектуванні й
зведенні будівель і споруд.
Класифікація ґрунтів складається з таксонометричних
характеристик, що виділяються за групами ознак:
1) Клас за характером структурних зв'язків: два класи
ґрунтів — з жорсткими структурними зв'язками (скельні) і без
жорстких структурних зв'язків (нескельні).
2) Група за походженням: наприклад, у класі скельних
ґрунтів за походженням розрізняють магматичні, осадові, ме-
таморфічні і штучні зцементовані ґрунти.
3) Підгрупа за умовами утворення: наприклад, у групі
магматичних розрізняють глибинні і виливні ґрунти.
4) Тип за петрографічним, гранулометричним складом,
ступенем неоднорідності, числом пластичності: наприклад, у
групі пилувато-глинистих ґрунтів за числом пластичності
виділяють супіски, суглинки і глини.
5) Вид за структурою, текстурою, складом цементу,

110