Page 84 - 4411

 залученню сторонньої інформації має передувати відповідний
юридичний аналіз доцільності таких дій. Це потрібно для того,

щоб запобігти фінансових та інших санкцій. А в подальшому обіг
сторонньої інформації повинен мати відповідний правовий

супровід.
Фахівці вважають, що інформаційна установа завжди має бути готова до

ефективної та оперативної реакції на будь-яку зміну в навколишньому

середовищі. Проте ефективність цієї реакції залежить у першу чергу від

здатності керівника використати наявний масив правових знань і механізми

їх реалізації.

Правова база будь-якої інформаційної установи формується на основі

двох джерел: власних та залучених. До власних джерел належать: правові

знання керівництва установи; власний юрисконсульт чи юридична служба;

бази даних правової інформації (документації) установи. Однак повний

спектр перелічених джерел притаманний лише великим установам. Чим

меншою за розміром є інформаційна установа, тим більше зменшується обсяг

та набір означених джерел, часто обмежуючись лише правовими знаннями

керівника.

До залучених джерел правових знань належать: спеціалізовані друковані

джерела, котрі можна передплатити чи скористатися ними у публічних

бібліотеках; спеціалізовані комерційні та державні електронні бази даних;

послуги спеціалізованих юридичних фірм. Уважається, що залучення

сторонніх джерел правових знань прямо пропорційні розміру інформаційних

установ [131, 159-160].

Проблема розбудови системи інформаційних відносин в Україні визнана

на державному рівні. Право громадян на доступ до інформації закріплене

Конституцією України, низкою міжнародних угод. Згідно з Конституцією

нашої держави, «кожен має право вільно шукати, одержувати, передавати,

робити і поширювати інформацію будь-яким законним способом. Перелік

зведень, що складають державну таємницю, визначається законом».

83