Page 51 - 4405

Якщо прийняти в першому наближенні i  V /V , то
1 0
   gt V / ,    g / Q . Значить, похибка завжди від’ємна і
V Q
за абсолютною величиною рівна відносному протіканню q/Q.
Якщо припустити     0, то
V Q
V  qt 
i  1  1  (4.28)
V  V 
0
За цими рівняннями і треба вибирати передавальне число
і.
Залежність між протіканням q та в’язкістю має вигляд:
k
   1 k (4.29)
q  q    ,
Г 
  Г 
де q і q Г – перетікання при даному і градуювальному
середовищі; v і v Г - в’язкість даного і градуювального
середовища. Величину k пропонується визначати залежно від
кількості обертів за формулою k  , 0 49 /n , 0 068 .
Робота N Д, що здійснюється рушійними силами за
одиницю часу, може бути виражена як N Д = Qp е.
Робота N о сил опору складається із робіт сил механічного
N М та гідравлічного N Г опорів: N о = N М + N Г.
Механічний опір викликається силами тертя: на поверхні
розділювального елементу (наприклад, тертя диска об
поверхню камери, в дисковому приладі, тертя в зубцях
овальних шестерень і т. п.), в опорах, в передавальному
механізмі, в сальнику і відліковому пристрої. Сили тертя в
розділювальному елементі і опорах залежать не тільки від
ваги рухомих частин, але і від навантаження, що створюється
різницею тисків р е. Сили ж тертя в передавальному та
відліковому механізмах, а також у сальнику від р е не
залежать. Тому можна написати, що N М = (а+a 1р е)w 1, де w 1 –
швидкість руху розділювального елемента, a, a 1 – деякі
постійні.

50