Page 78 - 4404

суми членів, причому члени є дисперсіями чи кореляційними
моментами (коваріаціями) цих інших величин, зваженими у
відповідності з тим, як результат вимірювання змінюється в
залежності від зміни цих величин.
Набір всіх вхідних величин можна розділити на дві
категорії:
 величини, значення та невизначеності яких
визначаються безпосередньо в процесі даного вимірювання.
Ці значення та невизначеності можна отримати, наприклад, в
результаті одного чи кількох повторних спостережень;
 величини, значення та невизначеності яких
вносяться із зовнішніх джерел, наприклад, величини пов’язані
з атестованими еталонами чи стандартними довідковими
даними.
Якщо вхідні величини некорельовані, то сумарна
стандартна невизначеність являє собою додатній квадратний
корінь із сумарної дисперсії, тобто

2
N   f 
u ( )y  u 2 ( )x    , (2.6)
c i
i 1  x
 i 
де u(xi) – стандартна невизначеність і-тої вхідної
величини,
f 

x 
i – часткова похідна функції f, яка містить кожну
величину, включаючи всі поправки і поправочні коефіцієнти і
яка може внести значний внесок в результат вимірювання.
Сумарна стандартна невизначеність є оцінкою
стандартного відхилення і характеризує розсіяння значень, які
могли б бути з достатнім обґрунтуванням приписані
вимірюваній величині.
Для визначення невизначеності вимірювання

76