Page 236 - 4399

j  qn (  ) , (18.19)
0  
де q – заряд одного йона.
Введемо рухливість йонів. Рухливістю називається
величина, яка чисельно дорівнює швидкості, якої набуває йон
в електричному полі одиничної напруженості:

u  . (18.20)
E
Виразимо швидкості через рухливості йонів і підставимо їх у
формулу (18.19):
j  qn u (  u E ) , (18.21)
0  
де u і u відповідно рухливості додатніх і від’ємних йонів.
 
Оскільки q , u u і n за даних умов є величини сталі, то і вся
0   0
величина   qn (u  u ) стала. Отже, рівність (18.21)
0  
виражає собою закон Ома:
j  E  ,
де  – питома провідність газу. Отже, при дуже малих
густинах струму в газах при несамостійному розряді
виконується закон Ома.
Розглянемо другий крайній випадок, коли  настільки
велика, що рекомбінація не встигає відбутись, тобто
j 2
 n  .
ql 0
Тоді умова рівноваги набирає вигляду:
j
 n  . (18.22)
0
ql
Позначимо густину струму через j , одержимо:
Н
j   n ql . (18.23)
Н 0
З цієї рівності випливає, що j не залежить від
Н
напруженості поля, а отже і від напруги між електродами. Ця

235