Page 38 - 4397
P. 38

r 1 = r 2 = 0 вона збігається з резонансною частотою послідовного коливального

               контуру,  складеного  з  тих  самих  елементів  L  і  С;  =     -  характеристичним


               опором контуру.
                     У радіотехніці і техніці зв'язку застосовують контури з малими втратами,
               для яких r 1<<  і r 2<<  , тому для таких контурів резонансну

               частоту можна визначати за формулою:

                                                    =   =                                                 (3.3)


                                                                 √
                     Еквівалентний опір контуру за резонансної частоти:


                                                           =              ,                               (3.4)


                      де                             =   +   .



















                                Рисунок 3.2 – Спрощена схема електрична простого
                                           коливального контуру


                     При аналізі процесів у паралельному контурі зручно перейти від схеми на
               рис. 3.1до паралельної схемою заміщення, представленої на рис. 3.2,за умови,
               коли  r 2 = 0 (втрати в діелектрику конденсатора є малі ).
                     Параметри еквівалентної схеми визначаються виразами:

                                            =   ,     =          ,    g =      .                          (3.5)



               Струми в гілках пропорційні відповідним провідностям :

                                          I = gU,    I = b U,     I = b U.                                (3.6)





                     Відношення реактивних струмів при резонансі до струму в нерозгалуженій
               частині називаються добротністю паралельного контуру:

                                                  Q =        =     .                                      (3.7)

                     Через параметри ланцюга, добротність може бути виражена виразом:
               (див. рис. 3.1)




                                                              36
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43