Page 39 - 4396

9 ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТЕОРІЇЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ КІЛ І РЕЖИМІВ ЇХ РОБОТИ

Для опису, дослідження, розрахунків, проектування та моделювання
окремих вузлів, пристроїв, систем і комплексів широкого застосування набула
теорія кіл.
Теорія кіл використовує певну кількість елементів (зосереджених у
просторі або розподілених за однією з його координат) і досліджує змінювання
у часі (а в деяких випадках ще й за однією з координат) кількох інтегральних
параметрів, таких як струм, напруга, електрорушійна сила, заряд, магнітний
потік, енергія.
Електричне коло –це пристрій, призначений для передачі, розподілу і
взаємного перетворення електричної енергії, а також інформації, якщо процеси,
що протікають у пристрої можуть бути описані аналітично.
Реальним електричним колом є пристрій, який складається з провідних
середовищ і реальних елементів, котрі створюють замкнені шляхи для
електричного струму. Процеси в таких пристроях описуються поняттями
струму, напруги, ЕРС та ін.
Ідеальне електричне коло — це модель, яка містить обмежену кількість
ідеальних елементів (пасивних та активних) і призначена для інтерпретації
реального кола (пристрою). Ідеальне електричне коло, подібно до реального,
оперує поняттями струму, напруги, ЕРС та ін.
У теорії електричних кіл використовують три пасивні і два активні
елементи.
Пасивні елементи (рис. 9.1) — це опір R, індуктивність L і ємність С.
Кола, що містять опір, індуктивність і ємність, утворюють клас R, L, С кіл. Щоб
врахувати явища взаємоіндукції, вводиться четвертий пасивний елемент —
взаємоіндукція М. Це дозволяє розширити клас R, L, С до класу R, L, С, М кіл.

Рисунок9.1 – Пасивні елементи ідеального кола

У пасивних елементах енергія або поглинається (в опорі), або
накопичується (в індуктивності та взаємній індуктивності — енергія магнітного
поля, а в ємності — електричного).

38