Page 21 - 4392
P. 21

 T       P ,                                  (2.3)

                            де  знак  мінус  означає,  що  падінню  тиску  відповідає
                            підвищення температури;  - інтегральний коефіцієнт Джоуля
                            - Томсона, який у практичному діапазоні зміни тисків можна
                            вважати сталим.
                                                          -6
                                  Для  води    =  0,24×10   °С/Па;  для  нафти    =  (0,41  -
                                                                          -6
                                     -6
                            0,61)×10  °С/Па, для газу  = (2,55 - 4,08)×10  °С/Па.
                                  Це  означає,  що  при  депресіях  порядку  10  МПа  нафта
                            може мати температуру на 4 - 6 °С вищу геотермальної. Таким
                            чином,  за  рахунок  ефекту  Джоуля-Томсона  геотерма  при
                            фільтрації  рідини  повинна  зрушитися  вправо,  в  бік
                            збільшення  температури  на  величину  Т р,  а  при  русі  газу  -
                            вліво  на  величину  Т г,  так  як  відбудеться  зниження
                            температури, яке іноді може бути дуже суттєвим (25 - 40 °С).
                                  Сучасні    свердловинні      електротермометри      мають
                            похибку  порядку  0,1  °С.  Тому  дросельні  ефекти  можуть
                            порівняно  просто  реєструватися  і  враховуватися.  При
                            одночасній  роботі  декількох  пластів  або  прошарків  їх
                            продукція,    що     має   різну    температуру,     змішується,
                            обумовлюючи калориметричний ефект і стрибкоподібну зміну
                            температури  потоку  суміші  (рис.2.3).  Амплітуда  цього
                            стрибка  залежить  від  вихідних  температур  потоків,  які
                            змішуються,  від  їх  витрат  і  теплоємностей  і  визначається
                            калориметричною формулою, що передбачає рівність відданої
                            та отриманої теплоти:

                                                T  С  Q    T  С   Q  ,                    (2.4)
                                                  в   в   в     П    П   П

                            де Т в - зниження температури висхідного потоку в інтервалі
                            змішування;  Т п  -  підвищення  температури  потоку,  який
                            приєднується;  С,  Q  -  теплоємності  і  витрати  відповідно
                            (індекс в відноситься до висхідного потоку нижнього пласта,
                            індекс п означає приєднувану рідина верхнього шару).
                                  На  рис.2.3  показаний  хід  термограм  з  урахуванням
                            калориметричного ефекту при змішуванні потоків.



                                                           20
   16   17   18   19   20   21   22   23   24   25   26