Page 17 - 4392
P. 17

dT
                                                       q       .                                    ( 2.1 )
                                                              dx

                                  Якщо тепловий потік постійний, то, заміряючи розподіл
                            температурного градієнта, можна оцінити значення  гірських
                            порід  і  диференціювати  їх за цією величиною. У однорідної
                            товщі осадових порід геотерма Т(х) , стаціонарного теплового
                            потоку  буде  представлятися  прямою  лінією  з  нахилом,
                                                                                 dT
                            відповідним температурному градієнту землі  Г          , що має
                                                                                 dx
                            різні  значення  в  різних  геологічних  районах  землі  (в
                            середньому  Г    0,03  °С/м).  При  чергуванні  горизонтальних
                            пластів  з  різними  коефіцієнтами  теплопровідності  геотерма
                            стаціонарного  теплового  потоку  Землі  буде  представлятися
                            ламаною  лінією,  що  складається  з  прямолінійних  відрізків  з
                            різними кутами нахилу. Чим менша теплопровідність , тим
                            більший  нахил  лінії  Т(х)  навпроти  даного  прошарку.
                            Відхилення від природної геотерми Т(х) пов'язують з гідро- і
                            термодинамічними  процесами,  що  відбуваються  в  пластах  і,
                            що  особливо  цікаво,  у  продуктивному  перфорованому
                            інтервалі.
                                  Початкова термограма, заміряна до пуску свердловини в
                            роботу, дає  уявлення про природне не збурене теплове поле
                            Землі.  Термограма  працюючої  свердловини  відображає  всі
                            теплові  збурення,  викликані  припливом  рідини  або  її
                            поглинанням, а також зміною їх інтенсивності. Тому основою
                            для  виділення  продуктивних  або  поглинаючих  інтервалів,
                            визначення їх товщини, інтенсивності поглинання і виявлення
                            загального  стану  привибійної  зони  є  відмінності  між
                            геотермою і термограмою діючої свердловини. Якби потік мав
                            нескінченно велику швидкість, то він досягав би поверхні без
                            зміни  температури  -  лінія  АС 0  на  рис.  2.1  .  Так  як  його
                            швидкість  кінцева,  він  встигає  охолодитися  і,  починаючи  з
                            деякої  глибини  (точка  В  на  рис.  2.1),  термограма  потоку
                            перейде  в  похилу  лінію,  паралельну  геотермі  Т г  .  Різниця
                            температур Т п - Т г = Т встановиться такою, при якій за даних
                            теплофізичних властивостей гірських порід втрати теплоти в

                                                           16
   12   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22