Page 17 - 4392

dT
q   . ( 2.1 )
dx

Якщо тепловий потік постійний, то, заміряючи розподіл
температурного градієнта, можна оцінити значення  гірських
порід і диференціювати їх за цією величиною. У однорідної
товщі осадових порід геотерма Т(х) , стаціонарного теплового
потоку буде представлятися прямою лінією з нахилом,
dT
відповідним температурному градієнту землі Г  , що має
dx
різні значення в різних геологічних районах землі (в
середньому Г  0,03 °С/м). При чергуванні горизонтальних
пластів з різними коефіцієнтами теплопровідності геотерма
стаціонарного теплового потоку Землі буде представлятися
ламаною лінією, що складається з прямолінійних відрізків з
різними кутами нахилу. Чим менша теплопровідність , тим
більший нахил лінії Т(х) навпроти даного прошарку.
Відхилення від природної геотерми Т(х) пов'язують з гідро- і
термодинамічними процесами, що відбуваються в пластах і,
що особливо цікаво, у продуктивному перфорованому
інтервалі.
Початкова термограма, заміряна до пуску свердловини в
роботу, дає уявлення про природне не збурене теплове поле
Землі. Термограма працюючої свердловини відображає всі
теплові збурення, викликані припливом рідини або її
поглинанням, а також зміною їх інтенсивності. Тому основою
для виділення продуктивних або поглинаючих інтервалів,
визначення їх товщини, інтенсивності поглинання і виявлення
загального стану привибійної зони є відмінності між
геотермою і термограмою діючої свердловини. Якби потік мав
нескінченно велику швидкість, то він досягав би поверхні без
зміни температури - лінія АС 0 на рис. 2.1 . Так як його
швидкість кінцева, він встигає охолодитися і, починаючи з
деякої глибини (точка В на рис. 2.1), термограма потоку
перейде в похилу лінію, паралельну геотермі Т г . Різниця
температур Т п - Т г = Т встановиться такою, при якій за даних
теплофізичних властивостей гірських порід втрати теплоти в

16