Page 46 - 4391

літофаціальних змін частіше всього спостерігається
узгоджене, але непаралельне залягання шарів.
Непаралельність згідно залягаючих шарів простежується
в першу чергу при дослідженні великих територій, але
виявляється часто і при вивченні локальних площ.
За допомогою кореляційних схем такого роду можна
виконати наступне: а) ув’язати літолого-стратиграфічні
розрізи добре вивчених класичних розрізів, складених по
відслоненнях, з каротажними діаграмами свердловин; б)
проводити прив'язку опорних пластів до палеонтологічно
охарактеризованих меж розрізу; в) уніфікувати стратиграфічні
межі певних комплексів порід.
7.4.2. Регіональна кореляція. Регіональна кореляція
одновікових відкладів за матеріалом буріння проводиться з
меншою детальністю у порівнянні з локальними
кореляційними схемами. При регіональній кореляції
зіставляються нормальні і типові геолого-геофізичні розрізи
окремих площ з розрізами менш вивчених районів, в яких
пробурені окремі розвідувальні або опорні свердловини.
При регіональних зіставленнях доводиться враховувати,
що геофізична характеристика розрізу зберігається звичайно
без істотних змін тільки проти опорних пластів, а в решті
частини розрізу може сильно змінюватися від свердловини
до свердловини.
Для контролю ідентичності ділянок, що зіставляються,
приймаються до уваги геолого-геофізичні властивості
підстилаючих і покриваючих порід, місце розташування в них
опорних горизонтів, поєднання пластів і прошарків у
вміщуючій товщі і ділянці досліджуваного розрізу, а також
палеонтологічні знахідки в кернах.
При регіональній кореляції велике значення мають
діаграми природних потенціалів ПС і гамма-каротажу ГК.
Діаграми опорів і нейтронного гамма-каротажу
представляють значно меншу цінність. Це пояснюється тим,
що на характер цих кривих, окрім глинистості, великий вплив
роблять колекторські властивості і насиченість порід
(пористість, проникність, зцементованість, нафтогазо-
водонасиченя).
Основним завданням регіональної кореляції є
45