Page 41 - 4391

відбір керна, трудомісткість його оброблення і недостатнього
представлення. Тому винятковою цінністю при кореляційних
побудовах володіють каротажні діаграми. Найбільш
достовірне зіставлення розрізів свердловин можливо при
комплексному використанні каротажних і кернових даних.
При кореляції розрізів уточнюються літолого-
стратиграфічні колонки свердловин, виділяються опорні
пласти (горизонти) і визначаються глибини їх залягання в
різних свердловинах. Таким чином, одержують початкові дані
для складання типових геолого-геофізичних розрізів,
геологічних карт, профільних розрізів і інших геологічних
матеріалів, необхідних для вивчення геологічної будови і
нафтогазоносності родовищ і областей.
Побудові кореляційних схем передують роботи з
підготовки геолого-геофізичних розрізів свердловин для
зіставлення їх між собою.
Підготовка розрізів до зіставлення полягає у відборі для
кореляційних побудов якісних каротажних діаграм і в
нанесенні на них результатів визначень за керном. У тих
випадках, коли надійність каротажної кривої викликає сумнів,
користуватися нею при кореляції не рекомендується. Обробці
піддаються в першу чергу діаграми стандартного
електричного каротажу, потім радіоактивного каротажу і
кавернограма. Остання є досить корисна при вивченні
розрізів, що містять глинисті породи.
Дуже важливо, щоб каротажні діаграми, відібрані для
кореляційних побудов, були зареєстровані в одному масштабі,
а також одержані в свердловинах стандартних конструкцій і
що буряться на найчастіше використовуваному (за опором)
буровому розчині. Не рекомендується включати в одну схему
каротажні діаграми вертикальних і похилих свердловин. Це
може призвести до неправильних уявлень про характер
залягання пластів і зміни їх потужності. Каротажні діаграми
похилих свердловин доцільно обробляти окремо.
При зіставленні розрізів використовують комплексні
геолого-геофізичні дані (криві електричного і радіоактивного
каротажів, кавернограму з нанесеними на них літолого-
стратиграфічними визначеннями за керном).

40