Page 34 - 4391
P. 34

5.8.1.  Дьяконова  Т.  Ф.  Применение  ЭВМ  при
                            интерпретации данных геофизических исследований скважин.
                            / Т. Ф. Дьяконова. – М.: Недра, 1991. –  215с.
                                  5.8.2.  Федак  І.О.  Застосування  обчислювальної  техніки  в
                            геофізичних дослідженнях свердловин: Конспект лекцій. – Івано-
                            Франківськ: Факел, 2011. - 126 с.






                                            ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

                              Моделювання теоретичних кривих методу гамма-гамма
                                        контролю цементування кондуктора

                                  6.1 Мета роботи
                                  Метою  лабораторної  роботи  є  навчитися  розв’язувати
                            пряму задачу методу гамма-гамма цементометрії кондуктора.

                                  6.2 Завдання
                                 Студент,    використовуючи  алгоритм,  представлений  у
                            п.6.4,  повинен  провести  на  комп’ютері  математичне
                            моделювання  кривих  гамма-гамма  контролю  цементування
                            кондуктора у заданих геолого-технічних умовах.

                                  6.3 Лабораторне обладнання та  матеріали
                                 Для  проведення  лабораторної  роботи  використовується:
                            персональний комп’ютер, програма Excel.

                                  6.4 Теоретичні положення
                                  Суттєва різниця густин цементного каменя  (σ ц=1,8 − 1,9
                                3
                            г/см ) і контактуючих з ним промивної  рідини і води (σ р=1 –
                                    3
                            1,3 г/см ) створює сприятливі передумови для застосування з
                            метою контролю цементування свердловин густинного гамма-
                            гамма-каротажа.
                                  На практиці застосовують вимірювальні установки двох
                            типів,  що  реєструють  інтенсивність  розсіяного  гамма-
                                                           33
   29   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39