Page 38 - 4373
P. 38

сення, напруженості прикладеного намагнічуючого поля, роду
                            прикладеного  струму  (змінний  або  постійний),  форми,  роз-
                            міру  і  глибини  залягання  дефектів,  а  також  від  їх  орієнтації
                            щодо поверхні виробу і напряму намагнічування, стану і фор-
                            ми поверхні, способу   намагнічування.
                                  Намагнічування  постійним  або  змінним  струмом,  а  та-
                            кож «сухий» або «мокрий» метод нанесення порошку істотно
                            не впливають на виявлення поверхневих дефектів. Проте рід
                            струму  намагнічування,  а  також  метод  нанесення  порошку
                            сильно  позначаються  на  виявленні  підповерхневих  дефектів.
                            У цьому випадку різко виявляється перевага постійного стру-
                            му перед змінним. Це пояснюється тим, що постійний струм
                            створює магнітне поле, що глибоко проникає в метал. Проте
                            деталі  з  товщиною  стінки  20  мм  не  слід  намагнічувати  пос-
                            тійним струмом, оскільки такі деталі неможливо розмагнітити
                            після  контролю.  При  намагнічуванні  змінним  струмом  через
                            так  званий  скінефект  густина  струму,  а  отже,  і  густина  маг-
                            нітного потоку буде більшою біля поверхні намагнічуваного
                            виробу. З цієї причини при намагнічуванні змінним струмом
                            краще виявляються тільки поверхневі дефекти.
                                  «Сухий метод» контролю має перевагу перед «мокрим»
                            під час виявлення підповерхневих  дефектів.  Це пояснюється
                            тим, що суспензія володіє певною в’язкістю і для переміщен-
                            ня феромагнітної частинки в цьому в’язкому середовищі по-
                            трібна  більш  значна  сила  дії  магнітного  потоку,  ніж  для  пе-
                            реміщення тієї ж частинки в повітрі.
                                  Під час контролю магнітними методами найбільш упев-
                            нено  виявляються  площинні  дефекти:  тріщини,  непровари  і
                            несплави,  найбільший  розмір  яких  орієнтований  під  прямим
                            або  близьким  до  нього  кутом  відносно  напряму  магнітного
                            потоку.
                                  Дефекти округлої форми (пори, шлакові включення, ра-
                            ковини)  не  можуть  створювати  достатнього  потоку  розсію-
                            вання і, як правило, при контролі виявляються погано. Прак-
                            тикою встановлено, що магнітопорошковим методом виявля-
                            ються поверхневі і підповерхневі (на глибині не більше 2 мм)

                                                           36
   33   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43