Page 69 - 4361

у відповідних місцях її, стрілками показують повороти
траси. Результати геологічних досліджень грунтів по
трасі розміщують у графі 1 профілю. Верхня межа цієї
графи є лінією умовного горизонту (основою профілю);
від цієї лінії на відновлених до неї перпендикулярах, що
називаються ординатами, у вертикальному масштабі
відкладають фактичні висоти поверхні (чорні висоти).
Ординати точок профілю не повинні бути довшими ніж
10-15 см. Виходячи з цього і встановлюється висота
лінії умовного горизонту.
Намічені на ординатах точки з’єднують ламаною
лінією, що є профілем траси .
У відповідній графі зображають прямі ділянки
дороги і заокруглення за даними відомості прямих і
кривих ( див. таблицю 9.6)
Довжини прямих вставок рахують між початком
траси ПКО і початком першої кривої ПК, кінцем першої
кривої КК і ПК другої кривої і так далі .
Наприклад : ПК 18 + 37,78 – ПК 5 + 97,37 =
1240,41 .
Дирекційні кути прямих вставок залежно від
того, повертає траса вправо чи вліво, знаходять за
однією з формул :
α 1 = α - φ л
α 2 = α + φ п

Заокруглення умовно показують дугами,
оберненими опуклістю вверх при повороті вправо і
опуклістю вниз при повороті вліво. З кінцевих точок дуг
опускають перпендикуляри на лінію пікетажу; їх
основи повинні відповідати пікетажним назвам початку
і кінця кривої .
На перпендикулярах підписують віддалі до
найближчих закріплених пікетних точок траси. В

67