Page 54 - 4349

За проблемно-тематичною орієнтацією звичайно виділяють
типи геоінформаційних систем, що відповідають основним
сферам застосування ГІС, тобто:
- земельно-кадастрові;

- екологічні і природокористувальницькі;
- інженерних комунікацій і міського господарства;
- надзвичайних ситуацій;

- навігаційні;
- соціально-економічні;
- геологічні;
- транспортні;

- торгово-маркетингові;
- археологічні;
- військові;

- інші.
За територіальним охопленням найбільш логічним є поділ
геоінформаційних систем на:

- глобальні;
- загальнонаціональні;
- регіональні;

- локальні.
Глобальні геоінформаційні системи охоплюють або всю
земну кулю, наприклад, як Глобальний банк природно-ресурсної
інформації (GRID), або якусь її значну частину — як

геоінформаційна система Європейського співтовариства
CORINE, характеристика яких наведена в наступному пункті.
Загальнонаціональні ГІС, як це випливає із назви, охоплюють

територію всієї країни, регіональні — якусь її частину, таку, як
економічний район, адміністративна область чи група суміжних
областей, басейн великої річки і т.ін. До категорії «локальні ГІС»
відносять геоінформаційні системи меншого територіального

охоплення, але рекомендації щодо територіальних обмежень
локальних ГІС відсутні. До даної категорії, як правило, належать
і муніципальні геоінформаційні системи (МГІС) – специфічна

категорія геоінформаційних систем, що розробляються для
території міста або його частини [4, 7].
Останніми роками простежується чітка тенденція інтеграції

інструментальних ГІС з тими технологіями роботи з просторово-
координованою інформацією, які ще донедавна були реалізовані

53