Page 42 - 4336
P. 42

Розв'язок.

                   Швидкість  обороту  капіталу  S  n-го  шляху  транспортного

            засобу знайдемо як сумарну вигоду шляху, поділену на сумарний

                                            b .
                                     a /
            час, тобто  S    n     i    i
                   1. a =1+6+14+8+15=44; b =2+9+4+8+9=32; S =44/32=1.375;
                          i
                                                                                   1
                                                         i
                   2. a =1+6+8+15+10=40; b =2+9+6+8+4=29; S =40/29=1.379;
                                                                                   2
                          i
                                                         i
                   3. a =10+3+6+8+15=42; b =3+2+9+6+9=29; S =42/29=1.448;
                          i
                                                         i
                                                                                   3
                   4. a =9+8+15+3+1=36; b =6+6+8+2+2=24; S =36/24=1.5.
                                                       i
                          i
                                                                                 4
                   Отже,  найбільш  вигідний  з  точки  зору  швидкості  обороту
            капіталу є четвертий шлях: AСEDBA.

                        4.2 Алгоритми пошуку найкоротшого шляху


                   Кожній  дузі (v, w)  вхідного  графа  G  поставимо  у


            відповідність число с(v, w). Якщо в графі G відсутня деяка дуга
            (v, w), покладемо с(v, w)=∞.


                   Для будь-яких двох вершин v та w графа G можуть існувати
            кілька  шляхів,  що  з'єднують  вершину  v  з  вершиною  w.

            Розглянемо  алгоритм,  який  визначає  такий  шлях,  що  веде  з

            вершини v у вершину w, який має мінімально можливу довжину.

            Цей шлях називається найкоротшим шляхом між вершинами v та

            w.  Даний  алгоритм  запропонований  у 1959 р.  видатним

            нідерландським вченим в області інформатики та програмування

            Едсгером Дейкстрою і дозволяє знаходити в графі найкоротший

            шлях  між  двома  виділеними  вершинами  v  і w  при  позитивних

            довжинах  дуг.  Він  вважається  одним  з  найбільш  ефективних

            алгоритмів розв'язку задачі.

                   Головна  ідея,  що  лежить  в  основі  алгоритму  Дейкстри,

            гранично  проста.  Припустимо,  що  нам  відомі  m  вершин,

            найближчих  до  вершини  v (близькість  будь-якої  вершини  х  до

                                                        42
   37   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47