Page 47 - 4336
P. 47
Крок 3. Оскільки вершина w залишається непозначеною,
переходимо до кроку 2.
Крок 2. (у=с). Розраховуємо величину d(x) для кожної з
непозначених вершини за формулою (4.1):
d (a ) min{d (a );d (c ) c (c ,a )} min{ 3 ; 4 } 4;
d (b ) min{d (b );d (c ) c (c ,b )} min{ 3 ; 7 } 7 ;
d (d ) min{d (d );d (c ) c (c ,d )} min{ 3 ; } 3 6;
d (w ) min{d (w );d (c ) ( wcc , )} min{ 3; } .
Оскільки величина d(a)=4 є мінімальною з величин d(x), то
позначаємо вершину а. Так само позначаємо і дугу (v, а), яка
визначає величину d(a). Присвоюємо у=а. Поточне дерево
найкоротших шляхів складається з дуг (v, c) та (v, а) (рис. 4.4, б).
Крок 3. Оскільки вершина w залишається непозначеною,
переходимо до кроку 2.
Крок 2. (у=a). Розраховуємо величину d(x) для кожної з
непозначених вершини за формулою (4.1):
d (b ) min{d (b );d (a ) c (a ,b )} min{ 4 ; 7 } 3 7 ;
d (d ) min{d (d );d (a ) c (a ,d )} min{ 4 ; 6 } 2 6;
d (w ) min{d (w );d (a ) ( wac , )} min{ 4; } .
Оскільки величина d(b)=6 є мінімальною з величин d(x), то
позначаємо вершину d. Можна вважати, що величину d(b)
визначають як дуга (с, d), так і дуга (a, d). Тому можна позначити
довільну із цих дуг. Позначимо, наприклад, дугу (с, d).
Присвоюємо у=d. Поточне дерево найкоротших шляхів
складається з дуг (v, c), (v, а) та (с, d) (рис. 4.4, в).
Крок 3. Оскільки вершина w залишається непозначеною,
переходимо до кроку 2.
47