Page 93 - 4332

6 Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної
науки): Підручник / П. П. Шляхтун. – К., 2002.

При розгляді першого питання слід зауважити, що одним
із найважливіших суспільних інститутів є політичні партії.
Термін “партія” (від лат. partio – діло, розділяю) у перекладі
означає частину якоїсь великої спільноти.
Політична партія – це організована частина суспільства,
члени якої об’єднуються з метою вибороти владу у державі та
утримати її. Головна мета діяльності партій – захист
соціально-політичних інтересів певних груп населення. Саме
заради реалізації цих інтересів і ведеться боротьба за
завоювання і утримання влади.
Генезис політичних партій веде свій початок ще з
Стародавнього світу. Так, у Стародавній Греції відбувалася
боротьба між партіями педіеїв (великих землевласників),
параліїв (торговельно-ремісничого населення) і діакріїв
(селян). У Давньому Римі точилася боротьба між партією
оптиматів (представників патриціанської знаті) та партією
популарів (представників плебеїв). У середні віки існуючі
політичні угрупування – “партії” – виступали тимчасовими
об’єднаннями. Прототипи сучасних партій з’явилися у період
ранніх буржуазних революцій.
У генезисі політичних партій М. Вебер виокремлював три
етапи: аристократичне угрупування, політичний клуб, масова
партія. Такий поділ сприйняла політологія. Однак слід
зауважити, що всі згадані стадії розвитку пройшли лише
англійські партії лібералів (вігів) і консерваторів (торі).
Більшість сучасних політичних партій одразу сформувались
як масові партії.
Далі рекомендуємо виділити чинники, які викликають
утворення політичних партій:
 наявність у певних соціальних груп специфічних
інтересів, реалізація яких вимагає утворення партій;
 різні погляди щодо політичного устрою суспільства
та інших конкретних політичних питань;

91