Page 91 - 4332
P. 91

Форма  державного  устрою  –  це  адміністративно-
           територіальний  устрій  держави,  що  включає  механізм
           взаємовідносин  між  державою  та  її  складовими  частинами,
           центральними  та  місцевими  органами  влади.  Історично
           склалися  три  форми  державного  устрою:  унітарна  держава,
           федерація та конфедерація.
              Унітарна  –  це  така  форма  державного  устрою,  коли  в
           країні функціонують єдині вищі органи влади й управління, а
           держава  поділяється  лише  на  адміністративно-територіальні
           одиниці  (Італія,  Польща  та  ін.).  Деякі  унітарні  держави
           (Україна, Португалія) включають автономні утворення.
              Федеративна – це така форма устрою держави (як правило,
           багатонаціональної),     коли     відбувається      добровільне
           об’єднання державних  утворень, що мають високу політико-
           правову     самостійність     і   власний      адміністративно-
           територіальний  поділ.  У  федерації  (союзній  державі)  діють
           спільні для всієї країни вищі органи влади та управління, але
           водночас  у  кожній  державі,  що  входить  у  федерацію,
           зберігаються власні вищі органи (США, ФРН та ін.).
              Іноді  держави  об’єднуються  в  тимчасовий  союз  для
           вирішення  певних,  конкретних  завдань.  Такий  союз  держав
           прийнято називати конфедерацією. Конфедерація, на відміну
           від  федерації,  що  є  союзною  державою,  є  лише  союзом
           держав,  практично  міждержавним  об’єднанням.  Досвід
           показує,  що  конфедерації  в  процесі  розвитку  поступово
           перетворюються на федерації або розпадаються.

                    Тема 6. Політичні партії та виборчі системи.

              ЗМ-5. Політичні партії та виборчі системи.

              Мета діяльності і зміст уміння Знати сутність політичних
           партій як тих політичних інститутів, що виражають інтереси
           соціальних  спільностей  і  прагнуть  до  завоювання  державної
           влади.  Оволодіння  такими  знаннями  потрібно  для  того,  щоб
           не  бути  лише  пасивним  об’єктом  політики,  об’єктом
           політичного маніпулювання з боку охочих до влади людей, а
           впливати на здійснення влади як у суспільних, так і у власних

                                          89
   86   87   88   89   90   91   92   93   94   95   96