Page 48 - 4324

на різних стадіях деградації [7] .
Забруднення водних систем має більшу небезпеку,
ніж забруднення атмосфери. Для нормального протікання
процесу самоочищення перш за все необхідна наявність у
водоймищі запасу розчиненого кисню, що необхідно для
окислювального розкладання більшості домішок. Процес
самоочищення – сукупність гідродинамічних, біологічних,
хімічних і фізичних процесів, які приводять до зниження
концентрації забруднюючих речовин у воді [4]. З
періодичної точки зору процес самоочищення триває,
роки [7]: підземний лід районів вічної мерзлоти – 10 000,
полярні льодовики – 9700, Світовий океан – 2500,
підземні води – 1400, гірські льодовики – 600, води озер –
17, води боліт – 5, ґрунтова волога – 1, води в руслах
річок – 16 днів.
Хімічне або бактерійне окислення органічних
речовин приводить до зниження концентрації
розчиненого у воді кисню. Вплив агентів, що знижують
вміст кисню, виражається у заміні нормальної флори і
фауни водоймищ примітивною, пристосованою до
існування в анаеробних умовах. Органічні речовини,
взаємодіючи з розчиненим киснем, окислюються до
вуглекислого газу і води, споживаючи при цьому різну
кількість кисню. Тому використовується узагальнений
показник, що дозволяє оцінити сумарну кількість
забруднюючих речовин у воді за поглинанням кисню –
біохімічне споживання кисню (БПК). Важливим для
самоочищення водоймищ також є співвідношення форм
азоту. У природних водах вміст іонів амонію не
перевищує 0,1 мг/л, нітрит іонів - 0,001-0,01 мг/л і нітрат
іонів – 0,01-0,5 мг/л. У результаті забруднення водоймищ
господарсько-побутовими стоками кількість азоту у воді
може зростати в сотні і тисячі разів. Перетворення різних
форм азоту здійснюється у водоймищі різними
мікроорганізмами.
Чим більше у воді є гідробіонтів-гетеротрофів і чим
вища їхня біологічна активність, тим інтенсивніше
відбувається процес очищення [7].
Аміак накопичується у воді в результаті протеолізу
білків рослинного і тваринного походження,
здійснюваного гетеротрофними бактеріями в аеробних і

47