Page 47 - 4324

При проходженні через гідрологічний цикл вода
забруднюється завислими і розчиненими речовинами.
Головним антропогенним джерелом забруднення
природних вод є стічні води, які поділяються на групи [4]:
1) промислові стічні води або супутні, рудникові та
шахтні води процесу видобування корисних копалин,
характеризуються різноманітним складом і
концентрацією забруднюючих речовин;
2) господарсько-побутові, які характеризуються
значною кількістю органічних і мінеральних речовин в
розчиненому та завислому стані (від одного мешканця за
1 добу в каналізаційну систему надходить 65 г завислих і
70 г органічних речовин, 9 г хлоридів, 8 г азоту
амонійного, 3,3 г фосфатів і 2,5 г СПАР;
3) сільськогосподарські, включаючи каналізаційні
води та змиви з полів добрив і пестицидів;
4) поверхневий стік підприємств та населених
пунктів залежить від інтенсивності випадання опадів, їх
тривалості та поливомийних вод промислових об’єктів.
Особливим видом забруднення водоймищ є
“теплове” забруднення, що викликане скиданням у них
нагрітих виробничих вод з температурою 35-37°С [4].
Забруднення водних об’єктів має більшу небезпеку, ніж
забруднення атмосфери. Це пов’язане з тим, що процеси
самоочищення у водному середовищі протікають
повільніше, ніж у повітрі. До того ж джерела забруднення
водного середовища різноманітніші і процеси, що
проходять у ній, більш чутливі, ніж ті, які проходять в
атмосфері.
До забруднюючих речовин належать: мінеральні
(пісок, глина, шлаки, зола, розчини та емульсії солей,
кислот, лугів, радіоактивні сполуки), органічні (речовини
рослинного і тваринного походження, смоли, феноли,
спирти, барвники, альдегіди, сірко- та киснеутримувачі),
біологічні (хвороботворні бактерії, віруси, збудники
інфекцій) [4].
В умовах непорушених ландшафтів, завдяки
фільтраційним здатностям, поверхневий стік практично
не несе забруднень [7]. Проте сучасні природні
ландшафти в багатьох випадках знищені або перебувають

46