Page 43 - 4324
P. 43

амінокислоти,  карбонові  та  оксикарбонові  кислоти,
            складні  ефіри,  гумусові  та  фульвокислоти,  вуглеводи,
            жири,  карбонільні  сполуки,  спирти,  нафтопродукти,
            пестициди,  синтетичні  поверхнево-активні  речовини
            (СПАР) та інші органічні сполуки природного та антропо-
            генного походження).
                  Океанічні та морські води [1]. В океанічних водах
            присутні  всі  відомі  хімічні  елементи,  але  концентрація
            більшості з них низька. Всього в водах Світового океану
                               22
            міститься     5∙10  г     розчинених      солей.     Середня
            концентрація  солей 35 г/л.  В  їх складі переважають  іони
                          +
               +
                     2+
                                             2-
                                      -
                                2+
            Na ,  Mg ,  К ,  Са ,  Сl   і  SО 4 ,  які  складають  99 %  від
            суми  солей.  Інтервал  зміни  кислотності  вод  Світового
            океану  знаходиться  в  межах  7,7-8,3  (рН).  Склад
            океанічної  води  регулюється  її  розчинністю,  зносом
            осадів  з  суші,  процесами  обміну  з  атмосферою,  зносом
            льоду  та  життєдіяльністю  різних  організмів.  В  цілому
            морська вода є динамічною саморегулюючою системою –
            в  середньому,  скільки  до  неї  надійде  з  суші  хімічних
            елементів, стільки ж і випаде в осад.
                  Розчиненні  гази  [1,  с.30].  Серед  них  найбільше
            значення  мають  О 2  і  СО 2,  які  визначають  характер
            життєдіяльності  у морській воді.  Крім  цього, в морській
            воді міститься і ряд інертних газів - N 2, Аr, Кr, Хе. Вміст
            СО 2 в океанській воді значно менший, ніж у поверхневих
            водах  суші  і  не  перевищує  1  мг/л.  По  акваторії
            концентрація СО 2 в океанській воді змінюється внаслідок
            різної  активності  процесів  фотосинтезу  та  розкладу
            органічних     речовин,     подібно     до    прісних    вод.
            Максимальний  вміст  СО 2  характерний  до  глибинних
            шарів  води,  його  розчинність  зростає  в  більш  холодних
            водах  і зменшується при  їх нагріванні.  Сірководень не є
            характерним інгредієнтом вод океанів.
                  Біогенні  елементи  [1].  Концентрації  біогенних
            елементів  в  океанських  водах  нижчі,  ніж  у  поверхневих
            водах  суходолу,  і  збільшуються  по  глибині  до  певної
            межі.  Це  пов’язане  з  інтенсивним  споживанням  цих
            сполук водними організмами в процесі синтезу у верхній
            зоні і мікробіологічною деструкцією органічних сполук у
            глибших зонах.
                  Вміст мікроелементів [1] у воді океанів порівняно з

                                          42
   38   39   40   41   42   43   44   45   46   47   48