Page 36 - 4323
P. 36
більшості біогенних елементів і загального азоту (понад 1000 мкг/л)
зафіксовані поблизу м. Бердянськ.
Відповідно до градації академіка В. І. Бєляєва щодо стану
морських екосистем, сучасний стан екосистем таких акваторій, як
ПЗЧМ і Азовське море можна віднести до 7–8 – бального рівня. На
відміну від північно-західного шельфу Чорного моря, забруднення
біогенних елементів вод північно-східної частини Чорного моря
характеризується відносно низьким рівнем. Аналіз часової динаміки
концентрацій біогенних елементів показав, що за останні роки у
водах ПЗЧМ відзначається тенденція зменшення фосфатів при
збільшенні рівня органічного та загального азоту.
Забруднення морського середовища токсичними речовинами.
Разом з евтрофікацією актуальною для Чорного та Азовського
морів є проблема хімічного і, в першу чергу, нафтового
забруднення, яке завдає значної шкоди придонним екосистемам та
певним видам господарської діяльності (рибальство, туризм та ін.).
Згідно із статистичними даними, середній об'єм розлитої нафти
3
становить 160 м на 1 млн тонн нафти, яка транспортується
танкерами.
У воді і донних відкладах Чорного та Азовського морів
виявлені токсичні забруднюючі речовини, контроль за вмістом яких
передбачено Бухарестською Конвенцією: нафтові вуглеводні (НВ),
феноли, хлоровані вуглеводні, токсичні важкі метали (ВМ),
радіонукліди.
Досить висока частота виявлення у морському середовищі
обох морів характерна для НВ, ароматичних і поліароматичних
нафтових вуглеводнів (АВВ і ПАВ), поліхлорованих біфенілов
(ПХБ), ДДТ і його метаболітів (ДДД, ДДЕ), ізомерів ГХЦГ,
синтетичних поверхнево- активних речовин (СПАР) і деяких
токсичних ВМ.
У воді Чорного моря найвищі концентрації нафтових
вуглеводнів, відзначені в районі Одеської затоки, прибережних вод
ПБК (Севастопольска бухта), мису Тарханкут. За даними
статистики, 45 % нафтового забруднення Світового океану
припадає на транспортування, де основними причинами є: аварії на
нафтових танкерах, інших суднах; забруднення, пов’язані з
несанкціонованими скидами суден. Мазут становить найбільшу
небезпеку для морської екосистеми, оскільки до його складу
входять тверді й рідкі вуглеводні, у тому числі поліциклічні
ароматичні вуглеводні, які мають канцерогенні властивості.
За попередніми дослідженнями, рівень нафтового
забруднення прикерченського чорноморського району можна
характеризувати як незначний. Так, згідно з даними багаторічних
38