Page 34 - 4323

мілководне, а його дно має нахил. Північна частина моря
надзвичайно мілководна (зона шириною 20–30 км має глибину
лише 2–3 м); південний схил більш занурений, глибина його
досягає 11–12 м.
Берегова лінія Азовського моря має довжину 825 км (без
Сиваша). Геологічні умови, як і на Чорноморському узбережжі, є
складними, проте головним фактором формування рельєфу є
берегова ерозія. Через просідання узбережжя та особливості його
мінерального складу процес відбувається досить інтенсивно.
Азовське море за своїми розмірами одне з найменших у світі.
2
Його площа 39,1 тис. км . Із 2 686 км берегової лінії більша частина
припадає на Україну. Поверхня його дна плоска, береги низовинні,
з численними піщаними косами, узбережна смуга має глибину до 5
м.
Гідрохімія Азова перебуває під впливом стоку річок Дон і
Кубань та неефективного водообміну з Чорним морем.
Екологічний стан Чорного та Азовського морів залежить від
впливу сукупності антропогенних та природних чинників.
Масштаби антропогенного навантаження на морські екосистеми
обумовлені перш за все масштабами основних видів господарчої
діяльності, таких як промисловість, сільське господарство,
транспорт, рекреація та інші.
Прибережну частину забруднюють берегові підприємства, які
скидають стічні води в море. Значна частина забруднювальних
речовин потрапляє до моря внаслідок діяльності об'єктів
комунального господарства великих міст на узбережжі - Одеси,
Севастополя, Феодосії та інших. Загалом за 2010 р. у межах України
3
в моря скинуто стічних вод без очищення 434,41 млн м , з яких
3
недостатньо очищених - 387, нормативно очищених - 129,16 млн м .
Основними екологічними проблемами, що виникли в Чорному
та Азовському морях наприкінці ХХ ст., є евтрофікація шельфових
вод, забруднення морського середовища токсичними речовинами і,
як наслідок, – деградація гідробіоценозів. Загалом незадовільний
екологічний стан морів зумовлений значним перевищенням обсягу
надходження забруднених речовин над асиміляційною
спроможністю морських екосистем, що призвело до значного
забруднення морських вод, бурхливого розвитку евтрофікаційних
процесів, широкомасштабних явищ гіпоксії, появи сірководневих
зон, замулення місць існування донних біоценозів, втрати
біологічних видів, скорочення обсягу рибних ресурсів, зниження
якості рекреаційних ресурсів, виникнення загрози здоров’ю
населення.

36