Page 35 - 4323
P. 35

Забруднення морських вод біогенними речовинами. У 2010 р. в
                            шельфових  районах  Чорного  та  Азовського  морів,  насамперед  у
                            межах  північно-західного  шельфу  Чорного  моря,  спостерігався
                            досить високий рівень концентрацій біогенних елементів.
                                  У  межах  північно-  західного  шельфу  Чорного  моря  води  з
                            підвищеним  вмістом  біогенних  елементів  простягалися  суцільною
                            смугою вздовж північно-західного узбережжя від  Дніпро-Бузького
                            лиману  до  Дунаю.  Середня  концентрація  зростала  у  південно-
                            західному  напрямку.  А  максимальні  концентрації  біогенних
                            елементів на узмор’їр. Дунай та в районі о. Зміїний досить значні:
                            амонійного азоту – вище 100 мкг/л; нітритів – до 10, нітратів – 400,
                            загального азоту – до 900 мкг/л.
                                  Максимальні  значення  відношення  N:P  зафіксовані  в
                            дунайському та дністровському районах, що вказує на визначальну
                            роль річкового стоку в збагаченні морських вод азотом.
                                  Крім  річкового  стоку,  що  є  найбільшим  джерелом
                            забруднення  Чорного  моря,  на  стан  морських  вод  також  значно
                            впливають  господарсько-побутові  та  промислові  стічні  води.  Так,
                            2010  р.  у  водах  Одеської  затоки  (район  впливу  СБО  “Північна”)
                            спостерігався  досить  високий  рівень  евтрофікації  вод.  Біогенні
                            речовини були присутні в основному в органічній формі, що також
                            є ознакою високої трофності вод.
                                  Максимальні  величини  інтегрального  показника  ступеня
                            трофності  вод  також  припали  на  райони  придунайського  узмор'я,
                            поблизу о. Зміїний, Одеської затоки, що характеризує стан вод цих
                            районів як близький до гіпертрофного.
                                  В інших районах Чорного моря, віддалених від впливу джерел
                            забруднення, перш за все річкового стоку, рівень вмісту біогенних
                            елементів та ступеня трофності вод був нижчим.
                                  Води  південного  берегу  Криму  відзначалися  відносно
                            низьким  вмістом  усіх  біогенних  елементів,  особливо  фосфатів.
                            Однак, у прибережній смузі моря, біля великих міст, спостерігалися
                            досить високі концентрації фосфору та азоту (біля м. Севастополь
                            та м. Ялта). У придонному шарі поблизу м. Феодосія зареєстрована
                            максимальна концентрація азоту загального.
                                  У  районі  Керченської  протоки  підвищені  концентрації
                            біогенних елементів (амонійного азоту, нітритів, нітратів, фосфатів)
                            обумовлені впливом розташованих тут населених пунктів, а також
                            діяльністю  портів  і  рейдових  перевалок  вантажів,  у  тому  числі
                            добрив.
                                  Азовське  море,  як  відомо,  відноситься  до  найбільш
                            забруднених  і  евтрофованих  морів.  Максимальні  концентрації


                                                             37
   30   31   32   33   34   35   36   37   38   39   40