Page 59 - 4312

захисту від шкідливої дії електромагнітних випромінювання
набувають особливого значення.
До основних методів захисту належать:
– захист часом або відстанню;
– вибір геометричиих параметрів високовольтних ліній та
відкритих розподільчих пристроїв;
– застосування заземлених тросів, стаціонарних і пересувних
екранувальних пристроїв та екранувального одягу.
Захист часом. Передбачає скорочення часу перебування в
електричному полі промислової частоти, напруженість якого
перевищує 5 В/м.
Захист відстанню. Оскільки напруженість електричного поля
промислової частоти зменшується при збільшенні відстані від
джерела поля, то існують такі відстані, на яких напруженість поля не
перевищує допустимих значень [1].
Правила безпеки при експлуатації електроустановок в окремих
випадках передбачають поєднання захисту часом і відстанню
одночасно.
Допускається працювати на землі в зоні впливу електричного
поля на робочих місцях у наступних випадках:
– біля високовольтних ліній 400..500 кВ без обмеження часу в
межах 20 м від осі опори будь-якого типу і не більше 90 хв. у випадку
виконання робіт у прольоті;
– біля високовольтних ліній 750 кВ не більше 180 хв. у межах
30 м від осі проміжної опори і не більше 10 хв. при виконанні робіт у
прольоті або поблизу анкерної або кутової опори.
Для захисту від електричних полів надвисокої напруги (при
частоті 50 Гц) збільшують висоту підвішування фазових проводів
ліній електропередач.
З метою захисту населення від впливу електричного поля
високовольтних ліній передбачається санітарно-захисні зони при
наступних значеннях гранично допустимих рівнів (ГДР)
напруженості електричного поля: всередині житлових будинків -
0,5 кВ/м; на території зони житлової забудови - 1 кВ/м; в населеній
місцевості (міста, селища, села, території городів, садів) - 5 кВ/м; на
ділянках перетину високовольтних ліній з автомобільними дорогами І
і IV категорій - 10 кВ/м; в ненаселеній місцевості (включаючи
сільськогосподарські угіддя) - 15 кВ/м; у важкодоступній місцевості -
20 кВ/м.
Території санітарно-захисних зон розташовуються вздовж трас
повітряних ліній електропередачі по обидві їх сторони.
Для повітряних ліній електропередачі напругою 330 кВ
встановлюється межа санітарно-захисної зони в одну сторону - 20 м,
для 500 кВ - 30 м, для 750 кВ - 40 м, для 1150 кВ - 55 м.
Відстань від осі повітряних ліній електропередачі до межі
населених пунктів не повинна бути меншою: 250 м - для повітряних

59