Page 171 - 4304

У нижньому положенні плаваюча покрівля фіксується

стояками опори, як і понтони. Для забезпечення проектного
положення плаваючої покрівлі використовують направляючі
протиповоротні стояки з труб, як і в резервуарах з понтоном.
Діаметр плаваючої покрівлі на 200-400 мм менший від

діаметра корпусу резервуару, що дає можливість запобігти
заклиненню покриття в місцях нерівностей циліндричного корпусу
при наливанні і зливанні продукту.

Проміжок між плаваючою покрівлею і корпусом резервуару
ущільнюють спеціальними ущільнювачами. У даний час
застосовують ущільнювачі шторні і лінійні (рис. 4.14).
Шторні (щілинні) ущільнювачі (рис. 4.14, а) є найбільш

надійними в роботі і складаються з стрічки 2 товщиною 1 мм. Цю
стрічку виготовляють з кольорового металу (дюралі), або
азбестової тканини, яка просочена бензиностійкою гумою. Стрічка

4 з бензиностійкої газонепроникної тканини сполучає стрічку 2 з
плаваючою покрівлею 3, здійснюючи герметизацію ущільнювача.
Додаткова герметизація забезпечується стрічкою 5 з такої ж

тканини. За допомогою направляючої 6, пристосування важелів 7 і
пружини 8 засув щільно прилягає до стінки резервуару.

а – шторне (щілинне), б – лінійне (контактне)

Рисунок 4.14 – Ущільнення плаваючої покрівлі

171