Page 136 - 4304
P. 136

котловану і осі обвалування. Котловани, зважаючи на їх невелику

            глибину, розробляють також бульдозерами. Проте, за необхідності
            заміни  вийнятого  ґрунту  привезеним,  можна  використовувати
            одноковшеві  екскаватори  в  комплексі  з  автосамоскидами,  або
            скреперами. У цих випадках, необхідно заздалегідь вибрати місце

            відвалу розробленого ґрунту і місце розробки ґрунту, що замінить
            вийнятий. Після закінчення риття котловану проводять планування
            його дна і вирівнювання відкосів. Під час ведення робіт необхідно

            організувати  видалення  з  майданчика  зливних  вод.  Для  цього
            поверхню  майданчика  поза  котлованом  планують  з  нахилом
            i = 0,003–0,005 і влаштовують канавки водовідведень.
                   Укладання ґрунтової подушки (зворотне засипання котловану)

            ведуть пошарово, причому товщина шару ґрунту, що укладається,
            залежить  від  методу  ущільнення.  При  ущільненні  ґрунтів
            вальцовими  гладкими  катками  товщина  шару  не  повинна

            перевищувати 25  см.  При  застосуванні  катків  на  пневматичних
            шинах  товщину  шару  ґрунтової  подушки  можна  збільшити  до
            40  см.  Використання  для  ущільнення  важких  пристроїв  на  базі

            трактора Т–100, або Т–130 дозволяє ущільнювати ґрунт на глибину
            до 1,5  м.  Проте,  в  порівнянні  з  катками,  ці  машини  мають  малу
            продуктивність.             Тому        при       виконанні          робіт        можлива

            нерівномірність ущільнення ґрунту за площею.
                   Ґрунти,  що  укладаються  в  подушку,  місцеві,  або  привезені,
            повинні мати вологість: глинисті – до 15 %, суглинні – до 20 %, але
            не нижче в обох випадках 8 %. При меншій вологості ґрунту його

            під час засипання поливають водою.
                   Піщану  подушку  підсипають  шарами  товщиною 20-25  см  з
            піску  середньої  величини  з  мінімальним  розміром  частинок

            1,5-2  мм.  Застосування  дрібнозернистого  річкового  піску  для
            влаштування  подушки  не  допускається.  Вміст  пилуватих  і
            глинистих частинок в піску не повинен перевищувати 5 % об'єму
            суміші.  Іноді,  для  влаштування  подушки  застосовують  дрібний

            щебінь.  Максимальний  розмір  частинок,  при  цьому,  не  повинен
            перевищувати 10 %  товщини  подушки.  Ці  вимоги  до  матеріалу
            подушки обумовлені тим, що подушка, яка складається з окремих

            не  пов'язаних  одна  з  одною  частинок,  завдяки  їх  переміщенню
            набуває форми днища (у разі появи хлопунів, вм'ятин) і запобігає
            появі в днищі неврахованих проектом напружень. Одночасно з цим





                                                         136
   131   132   133   134   135   136   137   138   139   140   141