Page 132 - 4304

резервуару заглиблюють і тоді весь резервуар розташовується на

насипному ґрунті. Це обумовлено різною деформацією
материкового і насипного ґрунтів.
3
Для резервуарів об'ємом до 5000 м включно основою є ґрунтова
підсипка з укладеною поверх неї піщаною подушкою (рис. 3.2).

1 – ґрунтова підсипка, 2 – піщана подушка, 3 – риштування

Рисунок 3.2 – Фундамент під резервуар об’ємом до 5 000 м 3

Ґрунтову підсипку 1 виконують переважно з місцевого ґрунту,

що укладається шарами 15-20 см з ущільненням кожного шару.
Загальна товщина ґрунтової підсипки залежить від складу
підстилаючих ґрунтів. На макропористих ґрунтах для підсипання
використовують суглинні ґрунти природної вологості (часто

привізні). При використанні ґрунтової підсипки слабодренажних
ґрунтів верхня відмітка підсипки повинна забезпечувати витікання

води з-під основи.
Поверх ґрунтової підсипки влаштовують піщану подушку, яку
виконують з піску середньої величини з обмеженим вмістом
глинистих і пилоподібних частинок. Поверхня подушки має схил

i = 1:50 від центру до країв. Діаметр піщаної подушки на 1,4 м
більше діаметру резервуару. Кількість глинистих частинок
(розміром менше 0,005 мм) в ґрунті не повинна перевищувати 5 %

від об'єму всього ґрунту. Берми подушки мають схил i=1:10 від
резервуару, а відкоси – i=1:1,5. Берми і відкоси замощують
булижниками, або бетонують. Навколо основи влаштовують
водозбірну канавку з виходом у приймальний колодязь зливної

каналізації.
При влаштуванні основ на косогорах, залежно від складу
ґрунтів, на них влаштовують горизонтальну, або ступінчасту

полицю (рис. 3.3). Вище за резервуар на косогорі влаштовують
нагірну канаву для відведення зливних вод.

132